За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Євгенія Єрмакова, директорка клуба. Суспільне Запоріжжя
«Коні, евакуйовані у цьому році, вже повністю адаптувалися. Вони вже почувають себе комфортно. Є евакуйовані коні з Малокатеринівки, які залишилися. Є лошадь з Розумівки. Інші коні, які були евакуйовані раніше, вони вже знайшли собі нові будинки і переїхали до більш безпечних міст України. Зі своїми власниками переїхали».
Жеребеня Лабелла Харт та її мама Ліріка. Суспільне Запоріжжя
Серед вихованців клубу — жеребеня Лабелла Харт та її мама Ліріка. Маленькому лошаті всього три місяці, каже директорка клуба Євгенія Єрмакова:
Євгенія Єрмакова з Лабеллою Харт та Лірікою. Суспільне Запоріжжя
«Насправді цього жеребеня ми не очікували. Мама у нас втекла з татком, по території, а через 11 місяців у нас з’явилась отака прекрасна дівчинка. Дитинча народилося за тиждень до «прильоту». Їм пощастило, що вони знаходились у цій леваді, за будівлею. Це найспокійніше наша кобила на території. Вона дуже гарна мама. Вона захищає від усіх тварин, але людей — підпускає».
Жеребеня Лабелла Харт та її мама Ліріка. Суспільне Запоріжжя
Обстріл стався 20 червня. Тоді російська авіабомба влучила прямо по території кінного клуба. Ударну хвилю стримало велике дерево, в яке поцілив КАБ. Втім, наслідки для клубу, та його мешканці були трагічними, згадує жінка:
Місце, де загинули коні, Запоріжжя, 20 червня 2026 року. Суспільне Запоріжжя/Світлана Гарбузова
«Це була субота, 16 година. У мене на стайні зазвичай багато людей. А тут, під час обстрілу, не було людей зовсім. Була я і мій молодий чоловік. Уламками посікло трьох коней. Загинули двоє одразу. І один не дожив до ранку. Коні, які загинули, двоє з них були евакуйовані з Комишувахи. На жаль, ми їх рятували-рятували, але і тут їх настигла доля…».
За словами Євгенії, з того часу минуло чимало роботи з психологією тварин, щоб повернути їм відчуття безпеки. Тепер, чуючи звуки вибухів чи роботу ППО — коні не тремтять і не тікають.
Коні в стайні. Суспільне Запоріжжя
«Їх відволікає спілкування з людиною також, як і людину спілкування з конем. Не зважаючи на те, що по нас прилітає, вони дуже спокійні. Вони зрозуміли, що тут вони у безпеці, що за ними доглядають. Вони усі дуже ласкаві стали. Вони дають гладитись, вони проявляють цікавість до людей. І те, що вони сприймають людей як друзів, для мене найкраще нагорода».
Євгенія Єрмакова з підопічними. Суспільне Запоріжжя
Євгенія Єрмакова з підопічним. Суспільне Запоріжжя
Євгенія та її коні оговталися від атаки, але через небезпеку постало питання подальших дій. Тварини вже пережили одну евакуацію, і ще один переїзд після успішної адаптації може завдати їм сильного стресу. Водночас залишатися на місці, визнає жінка, також стає дедалі важче.
Кінь у кінно-спортивному клубі. Суспільне Запоріжжя
«Насправді дуже складно. Після «прильоту» у нас фінансове становище стало значно гірше. Людей стало менше, більше людей повиїжджало. Спілкуємося з різними постачальниками, щоб закуповувати сіно, розраховуватись за рік, а не одразу. Щоб якось виживати. По моральному моєму стану — якщо б не коні, я б вже здалась. А коні мені цього не дають. Тому — не падаю духом і працюю далі».
Жеребеня Лабелла Харт та її мама Ліріка. Суспільне Запоріжжя
Нині ж, зазначає Євгенія, її вихованці дуже довірливі, спокійні та радо контактують із людьми. Вони не лише адаптувалися, а й демонструють високі результати, здобуваючи нагороди на професійних турнірах.
Кінь у кінному клубі. Суспільне Запоріжжя
Раніше Суспільне повідомляло, що 20 червня російські війська поцілили в кінно-спортивний клуб на Хортиці в Запоріжжі. Три тварини загинули, ще три дістали поранення різного ступеня тяжкості. За їхні життя борються ветеринари.
Читати ще
Читати ще
«Вибухи – це те, чого вони бояться найбільше»: на Запоріжжі евакуюють коней із кінної ферми
Читати ще
Російські КАБи зруйнували склади кінного заводу на Запоріжжі: із філії планують вивезти останніх коней — фоторепортаж
Читати ще
«Коли КАБ прилетів, коні самі двері вибили й в стайню забігли»: як на Запоріжжі під обстрілами виживає кінний завод
