Ми відвідали одну з бібліотек та долучилися до написання радіодиктанту
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності щорічно традиційно проводиться до Дня української писемності та мови 27 жовтня. Цьогоріч він пройшов 25 жовтня, а до написання долучилися запорізькі бібліотеки. Як пройшов радіодиктант в одній з бібліотек — пишуть журналісти zprz.city.
Читайте також: Книжки, люди та багато любові — як пройшов масштабний фестиваль «Читай Форум Запоріжжя» (фото)
Ми відвідали дитячу бібліотеку по вул. Олександрівській, 51, попередньо записавшися. Всього до написання саме в цій бібліотеці долучилося 10 людей — це і працівники бібліотеки, і звичайні запоріжці. На проєкторі увімкнули трансляцію «Суспільного» та зосереджено чекали, поки розпочнеться диктант.
Під час трансляції на зв’язок виходили журналісти з різних міст — Київ, Львів, Одеса, а також українці з-за кордону — з Німеччини та Арабських Еміратів. Цьогоріч авторка тексту «Магія голосу» — письменниця Оксана Забужко, а читав його поет та військовий — Павло Вишебаба. На зв’язок по трансляції навіть вийшли його побратими, які разом із ним долучилися до написання радіодиктанту.
Сам диктант пройшов добре. Попри деінде довгі речення, Павло читав їх виразно та виважено, тільки в середині тексту трохи пришвидшивши темп (люди поруч із нами заклопотано намагалися встигти за Павлом). Однак, в кінці темп знов сповільнився, тож всі встигли дописати одночасно.
Своїми враженнями поділилася викладачка та переселенка з окупованих регіонів Наталя. До радіодиктанту вона доєдналася вже вдруге, тому є із чим порівнювати.
«Павло Вишебаба читав краще, ніж це було минулого року. Мені сподобалося — інтонація гарна, «й» та «і», де що написати. Тільки в пунктуації можуть бути помилки, більше нічого», — розповіла жінка.
Коли вона дізналася за можливість написати диктант не онлайн, то дуже зраділа та одразу ж вирішила піти.
«Графік роботи глянула, одразу зателефонувала о 9:30 та прийшла. Для мене, як людини з окупації, яка працює в закладі освіти саме дистанційно, зібратися десь — важливо», — поділилася Наталя.
Сам текст Наталі також дуже сподобався. «Магія голосу» нагадала їй ті самі часи, коли люди прокидалися під радіо (про що власне і йшлося в тексті). Оксану Забужко до цього Наталя не читала, але після радіодиктанту вирішила, що зараз саме час. Тому після нашої розмови одразу вирушила до працівниць бібліотеки обирати собі книжку.
Раніше ми писали репортаж про те, як на Хортиці знімали проєкт про доступність. Разом із командою ми подолали шлях Хортицею та перевірили, наскільки острів пристосований до маломобільних людей.
