У Запоріжжі розповіли про результати річного моніторингового дослідження
Громадська організація «Екосенс» спільно з мережею підтримки та розвитку громадських ініціатив «Довкола» презентували результати річного моніторингового дослідження «Малі річки Запоріжжя: життя чи смерть».
Читайте також: Запливла на середину Дніпра — у Запоріжжі рятувальники намагалися допомогти жінці, але отримали відмову (відео)
Знищення Каховської ГЕС у червні 2023 року різко погіршило гідрологічну ситуацію в регіоні. Це створило загрозу нестачі води, підвищеного забруднення, руйнування водних екосистем.
У такій ситуації значення малих річок Запорізької громади – Мокрої, Сухої – зросло багаторазово. Це не лише резервне джерело аварійного водопостачання, а й осередок біорізноманіття, регулятор мікроклімату, складова зеленої інфраструктури громад.
Проби води бралися з 20 точок на річках у період із червня 2024 до березня 2025 року і проводилося волонтерами, які регулярно здійснювали відбір води з річок Мокра (Московка), Суха (Московка), Кушугум, Конка, а також з окремих локальних джерел.
Враховуючи те, що держава не контролює якість води в малих річках, результати є важливими для розуміння ситуації з водними ресурсами Запорізької та Кушугумської громад після руйнування Каховської ГЕС.
В результаті річної моніторингової роботи науковий керівник і експерт дослідження, кандидат технічних наук, доцент кафедри «Екологічна та цивільна безпека» Українського державного університету науки і технологій, науковий керівник мережі підтримки громадських досліджень «Довкола» Максим Сорока представив комплексну оцінку екологічного стану вод за фізико-хімічними показниками, зокрема вмістом азоту амонію, нітратів, фосфатів, заліза та ін.
Чітко видно, що якість вод різко погіршується в напрямку від верхів’я річок до місця впадіння в Дніпро. Так, вміст амонійного азоту в гирлових частинах річок досягав 0,075 мг/дм3 (Мокра, район автовокзалу), а у верхів’ях – лише 0,015 мг/дм3 (Наталівка).
Ключові висновки дослідження:
- якість води погіршується ближче до впадіння річок у Дніпро, що свідчить про сильне забруднення урбанізованих ділянок;
- найбільші перевищення норм зафіксовані за показниками азоту амонійного, сульфатів, хлоридів і фосфатів;
- експедиції підтвердили песимістичні прогнози щодо деградації малих річок, однак дали і конкретні підстави для формування плану дій щодо їх збереження.
- Проведені дослідження та отримані результати дали змогу напрацювати кілька основних рекомендацій.
Серед них:
- збереження та відновлення заплав і прибережних смуг;
- створення буферних зон із природною рослинністю; відновлення малих штучних водойм (ставків);
- включення малих річок до програми ЕСР (екологічної системи регіону) для стратегічного управління природними ресурсами;
- потреба внесення малих річок до стратегій зеленого відновлення на рівні області та громад тощо.
«Якщо ми не закладатимемо кошти та не докладатимемо зусиль уже зараз і в найближчі роки, то за пару десятиліть більшість малих річок – як з тих, що ми досліджували, так і тих, які ще не встигли – просто зникнуть з мапи Запорізької області. А це суттєво вплине на екологічний стан, змінить ландшафт і матиме інші наслідки», – резюмував презентацію Максим Сорока.
Найбільшими (після Дніпра) водоймами в Запоріжжі є річки Верхня Хортиця, Мокра Московка, Суха Московка. Ці річки протягом багатьох років забруднюються стічними водами, замулюються і заростають, зменшується їх водність і глибина, відбувається перенасичення біогенними елементами, берега застоюються. З огляду на такий стан річок, виникла необхідність в Програмі ревіталізації водойм на 2018-2028 роки..
Відновлення річок буде проходити в кілька етапів.
Перший — проведення досліджень:
- Дослідження екологічного стану кожної водойми;
- Гідроморфологічна оцінка, куди входять такі поняття, як динаміка водного потоку, протяжність річки, її русла, глибини і ширини;
- Гідробіологічна оцінка — склад і стан фауни;
- Фізико-хімічна оцінка;
- Специфічні речовини-забруднювачі.
Після цього приступлять до розчищення русел і берегів малих річок від сміття, гілок та повалених дерев, надлишкової рослинності. Планується, що таке прибирання буде проводитися систематично, особливо після паводків.
Далі візьмуться за відновлення пропускної здатності гідротехнічних споруд і мостових переходів, впорядкують водовідведення зливових вод, щоб знизити навантаження на малі річки.
Фінішний етап — створення на території басейнів малих річок нових рекреаційних зон. Прилеглі до річок території планується привести в порядок і упорядкувати, щоб там змогли відпочивати мешканці міста.
Раніше ми писали, краєзнавець виявив на старовинних картах цікаві факти про запорізьку річку. Дослідження старих карт дарує несподівані відкриття. Цього разу мова йде про відому кожному запорожцю річку Суху Московку, нинішня назва якої згадується в німецькій книзі Geschichte der Ukrainischen und Saporogischen Kosaken («Історії українського та запорізького козацтва», яка вийшла друком у 1789 році в місті Лейпциг.
