«Якби не каска — зустрівся б з апостолом Петром»: медик запорізької бригади про війну, поранення і боротьбу (фото)

«Якби не каска — зустрівся б з апостолом Петром»: медик запорізької бригади про війну, поранення і боротьбу (фото)

Історія реабілітолога з позивним «Єнот», який рятує побратимів на фронті

Артем із позивним «Єнот» ще до повномасштабної війни добре знав, що таке наслідки бойових дій. Ще у 2014 році він бачив перших переселенців із Криму, Донецька й Луганська, а вже за рік почав їздити у зону бойових дій як волонтер — у Піски, Авдіївку, Опитне, Водяне та Щастя. Його історію розповіли на сторінці Запорізької окремої бригади територіальної оборони у фейсбуці. 

Читайте також: Всупереч батькам — 19-річний Максим вступив до лав бригади, що боронить Запорізький напрямок (фото)

У 2019 році Артем закінчив медичний університет за спеціальністю «фізична терапія, ерготерапія» (раніше — реабілітолог), проходив практику в клініці імені Мечникова в Дніпрі, де працював із пораненими, брав участь у догляді, реабілітації та протезуванні.

Після початку повномасштабної війни одразу прийшов до військкомату в Запоріжжі, однак місць тоді не було. Лише з четвертої спроби йому вдалося потрапити до лав 115 батальйону територіальної оборони. Після навчання, у серпні 2024 року, він прибув у підрозділ — і одразу потрапив на передову.

Першим бойовим виходом став «сумнозвісний» ліс під Приютним. Чотири доби під постійними обстрілами: FPV-дрони, скиди, міномети, артилерія. Під час відновлення бліндажа неподалік вибухнула міна — уламок пробив каску й потрощив кістку черепа. Артем вижив — завдяки шолому та побратимам, які допомогли йому дістатися до медиків.

«Якби не каска — зустрічався б із апостолом Петром», — каже боєць.

Попри поранення, він допоміг евакуювати загиблого побратима. А вже після наказу на вихід і повідомлення, що приїде евакуація, тіло дало збій — Артем втратив свідомість. Пізніше йому провели операцію: видалили уламок, частину кістки й поставили титанову пластину.

Зараз Артем служить санітарним інструктором медичного пункту батальйону: евакуйовує поранених, надає першу допомогу, оформлює документи та супроводжує військових на лікуванні.

«80% роботи — це папери. Але я знаю, що можу бути корисним у військовій медицині», — говорить він.

Його дружина теж реабілітолог — працює в Мелітопольській лікарні у Запоріжжі, у тому самому відділенні, де працював Артем до служби. За його словами, неможливо залишатися осторонь, коли маєш знання, досвід — і бажання рятувати.

Раніше ми писали, що мешканець окупованого села Запорізької області долучився до ТрО з першого дня війни.

Джерело

Новости Запорожья