За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Вікторія Слотіна-Чорна. Суспільне Запоріжжя
Вікторія Слотіна-Чорна — психологиня із Запоріжжя. Вона працює в евакуаційній бригаді Національної поліції та допомагає вивозити жителів прифронтових територій. За рік роботи їй вдалося переконати виїхати майже 600 людей.
Про евакуацію, чому не всі хочуть виїжджати та ризики роботи Вікторія розповіла журналістам Суспільного.
ГУ Нацполіції в Запорізькій області «За цей рік вже дійсно багато чого змінилося: стали більш щільними обстріли, якщо порівнювати, що ми бачили рік тому, коли сюди приїхали. Тут у будь-який момент може початися обстріл, і якщо це недалеко відбувається, то це дійсно дуже страшно». Вікторія Слотіна -Чорна
Будинок в Гуляйполі, травень 2024. Суспільне Запоріжжя
Вікторія починала службу в Нацполіції на Донеччині. У 2014 разом із дітьми евакуювалась до Торецька, а з початком повномасштабного вторгнення – до Запоріжжя. Саме власний досвід допомагає переконати людей виїхати з прифронтових населених пунктів, каже Вікторія:
"Багато людей мають ілюзію, що ми такі гарні, маємо власні квартири, що їх ніхто не може зрозуміти — цим вони інколи нам докоряють. Але швидко розчаровуються, коли ми починаємо розповідати свої історії, що багато поліцейських, які їздять у складі евакуаційних груп, теж переселенці, які не мають власного житла, тому розуміють, як це лишити все, що було".
Вікторія Слотіна-Чорна спілкується з жителями прифронтового Гуляйполя. Суспільне Запоріжжя
Вікторія Слотіна-Чорна з колегами під час евакуаційного виїзду. Суспільне Запоріжжя
У складі евакуаційної бригади Вікторія допомагає виїхати людям із гарячих точок Пологівського напрямку — Гуляйполя, Оріхова, Преображенки:
"Люди адаптувалися до війни. Минулого року охочих виїхати було набагато більше, зараз люди, які пережили це, вони вважають, що є така ілюзія: “Якщо я вижив два роки, то зі мною нічого не станеться". Кожен обстріл, який вони пережили, вважають, що то "вищі сили" їх зберегли та тому ніколи нічого не станеться”, — каже Вікторія.
Вікторія Слотіна-Чорна разом із колегами евакуюють людей з прифронтового населеного пункту. Нацполіції в Запорізькій області
Вікторія Слотіна-Чорна з колегами евакуюють родину з прифронтового населеного пункту. ГУ Нацполіції в Запорізькій області
Суспільне Запоріжжя «Буває, їдеш Гуляйполем, придивляєшся, шукаєш, де є люди, і бачиш будинки, які зазнали руйнувань, що там неможливо жити, а біля будинку люди, які продовжують там жити, які віддають останні заощадження, щоб полагодити житло». Вікторія Слотіна -Чорна
Вікторія Слотіна-Чорна. Суспільне Запоріжжя
Причини, чому не виїжджають люди з прифронтових громад, багато. Зокрема, не хочуть лишати господарство, рідних чи тварин, каже Вікторія:
"Ще такий дуже вагомий аргумент в тому, що дуже багато тварин, і буває таке, що хтось виїжджає, віддає сусідам доглядати свою тварину, а проходить проміжок часу і людина вже доглядає за дуже великою кількістю цих тварин, їй совість не дозволяє просто їх лишити. На жаль, у цьому моменті ми не можемо нічим їм допомогти".
Вікторія Слотіна-Чорна спілкується з жителькою прифронтового Гуляйполя. Суспільне Запоріжжя
Вікторія Слотіна-Чорна із жителькою Гуляйполя, травень 2024. Суспільне Запоріжжя
Коти та собаки в Гуляйполі, травень 2024. Суспільне Запоріжжя
Переконати людей залишити рідну домівку, навіть перебуваючи під щільним вогнем, — непросто. Тому Вікторія намагається знайти підхід до кожного:
"Зазвичай людина виїжджає тоді, коли має скластися декілька факторів. По-перше, людина вже певний час думає над цим рішенням. По-друге, з’являється хтось, хто може їй чимось допомогти. По-третє, зазвичай після сильних таких обстрілів і після того, як прилітає дуже близько", — розповідає жінка.
Вікторія Слотіна-Чорна спілкується з жителями прифронтового Гуляйполя. Суспільне Запоріжжя
«Я вірю в те, що ми робимо дійсно корисну справу!» Вікторія Слотіна -Чорна
Вікторія Слотіна-Чорна спілкується з жителями прифронтового Гуляйполя. Суспільне Запоріжжя
Вікторія розповідає, що під час виїздів буває важко та страшно, однак знає, що їх чекають люди, які вже стали, як рідні:
"Ми їздимо другий рік, ми знаємо тут кожну людину, з деякими склалися дуже добрі та теплі стосунки. У декого діти, онуки поїхали за кордон, а ми навпаки поїхали від своїх батьків, то інколи збігається так, що вони очікують своїх дітей у гості, а ми дуже хотіли б зі своїми рідними зустрітися, і ми відвідуємо, обіймаємо, переживаємо за них".
Вікторія Слотіна-Чорна з колегами під час евакуаційного виїзду. Суспільне Запоріжжя
Суспільне Запоріжжя «У мене є мрія: хочеться написати книгу, або історію про евакуаційні групи, де вже можна з гумором та відверто написати, як все було». Вікторія Слотіна -Чорна
