За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Ветеран війни Руслан Пригода. Особистий архів Руслана Пригоди
За роки служби військовий побував на кількох найгарячіших ділянках фронту. Під час одного з перших бойових завдань поблизу Торецька дістав поранення ока та потрапив до лікарні. Втім, після лікування боєць не став залишатися в тилу й одразу повернувся на позиції.
Військовий Руслан Пригоди з побратимами. Особистий архів Руслана Пригоди
Саме там Руслану довелося пережити одне з найважчих випробувань. Під час бою його підрозділ потрапив під масований російський обстріл FPV-дронами та артилерією. Після цієї чергової атаки військовий залишився із численними пораненнями. Щоб врятуватись від нових російських ударів, він намагався знайти бодай якесь укриття.
"Я забіг у підвал, але там навіть не було де нормально сховатися. І туди залетів FPV-дрон, коли я отямився — у мене було обличчя в осколках і роздроблена п’ятка".
Руслан Пригода розом зі своїми побратимами на Донецькому напрямку. Особистий архів Руслана Пригоди
За словами ветерана, через поранення він не міг нормально пересуватися, тому майже 24 дні провів у підвалі під постійними російськими обстрілами.
"Я сидів увесь час у підвалі й виходив лише вночі — шукав воду та їжу в зруйнованих будинках, але там уже нічого не було. Згодом я взагалі перестав відчувати голод чи спрагу".
Коли залишатися в укритті стало надто небезпечно, на початку квітня 2025 року боєць вирішив самотужки пробиратися до українських позицій. Із перебитою ногою чоловік понад два кілометри повз через мінні поля.
"Я повз під обстрілами через мінне поле, де всюди були розтяжки. Відчував руками волосінь і обережно перелазив через неї. У цей час наді мною літали ракети й шахеди. Я просто молився, щоб вижити".
Руслан Пригода на службі на Донеччині. Особистий архів Руслана Пригоди
Зрештою Руслану вдалося дістатися українських позицій. Чоловік розповів, що підтримував зв’язок із побратимами по рації, а військові коригували йому маршрут.
"Я просив комбата підказувати, куди повзти й у який бік рухатися. Уже починало світати, і я боявся, щоб мене не помітили росіяни. А він по рації мене заспокоював і казав: “Не здавайся, ми стежимо за тобою”. І я повз далі".
Руслан Пригода під час лікування та реабілітації після поранення, отриманого на Донеччині. Особистий архів Руслана Пригоди
Через кілька днів військового евакуювали. Спочатку чоловік проходив лікування у Дніпрі та Рівному, а згодом — у Запоріжжі, де йому зробили операцію на нозі. Боєць зізнався, що досі намагається оговтатися від пережитого на фронті.
"Іноді сплю нормально, іноді не можу заснути. Страхи все одно повертаються, але з часом намагаюся їх забувати. Більше гуляю з дружиною та дітьми, намагаюся жити нормальним життям".
Нині Руслан Пригода проходить реабілітацію у Запоріжжі та поступово відновлюється після поранень.
