Батьки горезвісного пам’ятника і самі вже забронзовіли
Після 8 років відпочинку на складі Водоканалу запорізький ленін знову потрапив у стрічку новин. Його точно і вже незабаром продадуть з аукціону.
На прощання, поки вождь ще не обернувся бронзовими чушками, розказуємо про батьків сакрального для радянського Запоріжжя пам’ятника.
Читайте також: У центрі Запоріжжя зникла скульптура — що сталося
Розказуємо, звичайно ж, не через ностальгію за совком, а з любові до мистецтва і з цікавості до історії.
На цій світлині зліва – Михайло Лисенко, легенда української скульптури. Наперекір долі (у дитинстві після важкої недуги лишився горбанем) Михайло Григорович став плідним скульптором радянської України. На його рахунку десятки пам’ятників – Щорсу в Києві, Шевченку в Парижі, Франку у Вінніпезі.
Та, певно, головне досягнення Михайла Лисенка – учні. З його майстерні вийшло, важко уявити, 106 скульпторів! Один з них, Микола Суходолов — співавтор Лисенка у створенні запорізького леніна (і київського Щорса, до речі, також).
Оце і є Микола Суходолов зі своїм запорізьким дітищем за місяць до відкриття пам’ятника. А підписав світлину він для фотографа Івана Христича (автора цього і верхнього знімків).
Читайте також: Давній артефакт — у запорізькому урочищі знайшли старовинну мотику (фото)
Пам’ятаєте, як після демонтажу леніна 2016 року порожній постамент стирчав посеред площі аж до 2020-го?
А ось який вигляд мала ця ж площа — теж з постаментом, — але ще до монтажу вождя.
А ось вам і відкриття пам’ятника 5 листопада 1964 року.
Читайте також: До дня архітектури – відомий запорізький фотограф презентував новий проєкт
Хто ще серед батьків
Офіційно авторами пам’ятника леніну в Запоріжжі вважаються четверо корифеїв: крім згаданих скульпторів, два архітектори — Борис Приймак і Вадим Ладний.
Борис Приймак під час спорудження запорізького леніна був головним архітектором Києва. Борис Іванович – особистість у радянському містобудуванні відома. У 1940-х роках він розробляв генеральний план української столиці, повоєнну забудову Хрещатика. У його спадщині — готель «Україна» на Інститутській, Головпоштамт на Хрещатику, станції метро «Шулявська», «Контрактова площа», «Берестейська».
Потрапили до енциклопедій і роботи Вадима Ладного: річковий вокзал у Києві, Русанівський житловий масив, Берестейський проспект (також столичні проєкти).
Читайте також: Велика панорама – цікаве фото Запоріжжя 67 років тому
Епілог
На відміну від велелюдного відкриття пам’ятника кончина його руїн довершувалася якщо не на самоті, то в компанії лише нечисленних споглядальників.
Фініш?
Ні, історія триває. Увечері 11 липня завершується прийом цінових пропозицій для аукціону, а вже наступного дня пройде і сам аукціон. Згодом ми ще стежитимемо, який буде виторг, куди саме для потреб ЗСУ він піде.
А крапка – це коли ще один кремлівський мрійник подавиться Україною до смерті.
Фото: Іван Христич/архів Сергія Добровольського, Семен Фастовець/архів Людмили Єлець, Олександр Прилепа, wikimapia.org
