Європейські підприємства отримували гранти та фінансову підтримку в модернізації галузі
Фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова розповіла в інтерв’ю Delo.ua, як великі компанії тримають фінансову стійкість у кризових умовах, чому прогнозованість тарифів важливіша за пільги, як відновити баланс між державою та бізнесом та про інші важливі для крупного бізнесу питання.
Читайте також: Економічна опора країни: Метінвест за 9 місяців 2025 року сплатив 13,8 млрд грн податків до бюджету України
Сьогодні ми публікуємо заключну частину інтерв’ю, зокрема, щодо запровадження механізму CBAM в ЄС. Нагадаємо, що в наступному році Європейський Союз запроваджує механізм вуглецевого коригування імпорту (Carbon Border Adjustment Mechanism — CBAM).
Механізм прикордонного вуглецевого коригування передбачає запровадження вуглецевого мита на імпорт до ЄС, як повідомляє «Економічна правда», зокрема, таких товарів, як залізо та сталь, цемент, азотні добрива, електроенергія, алюміній та водень.
— З 1 січня 2026 року одним із ключових викликів для галузі є запровадження механізму CBAM на важливому для української металургії ринку ЄС. Як зміниться фінансове навантаження на експорт вашої продукції? Чи є фінансові можливості знизити ризик падіння конкурентоспроможності вашої продукції внаслідок роботи цього механізму?
— Цей механізм точно спричинить введення додаткових зборів на українську сталь, бо Україна не є членом ЄС. Цифри нам поки не відомі, але це будуть додаткові витрати, бо покупці нашої сталі в ЄС навряд чи захочуть покласти це здорожчання на себе.
Зараз український уряд разом із бізнес-спільнотою працює над відтермінуванням CBAM для України. Є об’єктивні законодавчі статті, які можуть дати Україні відтермінування у зв’язку з війною. Нам треба час на відновлення після війни та модернізацію виробництва.
ЄС йшов до тої точки, де він зараз знаходяться, достатньо довго, і всі європейські підприємства отримували гранти та фінансову підтримку в модернізації галузі, щоб відповідати вимогам. Це питання критично важливе для металургії, ми сподіваємось на позитивне рішення.
Водночас після введення CBAM в Європі, для багатьох виробників з інших країн собівартість продукції на ринок ЄС зросте. Вони можуть переорієнтувати її на український ринок. І тому вже зараз потрібно готуватися до цього, захищати внутрішній ринок і підтримувати національного виробника.
— А ми зможемо це зробити швидко, не порушуючи правил СОТ?
— Держава може ухвалювати певні рішення, які не дозволять масового імпорту. Я думаю, що профільні міністерства вже повинні розглядати цю можливість.
— Останнє питання. В Україні вже майже рік працює ініціатива «Клубу білого бізнесу», і ставлення до цієї ініціативи доволі неоднозначне. Як ви її оцінюєте?
— Декілька наших підприємств є в цьому клубі. Але не лише ми, але й бізнес-спільнота вважає, що принципової різниці включення чи не включення бізнесу в цей клуб наразі не існує. Або ж ми її не бачимо.
Раніше ми публікували інші фрагменти цього інтерв’ю: писали чому, на думку Юлії Данкової, підвищення тарифів дуже негативно для економіки держави в цілому; про те, що
