Меморіал створили з 38,5 тонн сталевого листа, який привезли з Італії
Спеціалісти Запорізького ливарно-механічного заводу взяли участь у виготовленні незвичайної для підприємства продукції — меморіалу жертвам геноциду кримськотатарського народу.
Читайте також: У Гуляйполі відновили пам’ятник Нестору Махну, який зруйнували окупанти (фото)
Меморіал було відкрито у Києві 11 вересня за підтримки Фонду Ріната Ахметова та Групи Метінвест. В основі композиції лежить мапа України із Кримом у центрі та чашею з кипарисом, яка символізує смуток і скорботу. Чаша є відображенням дому, наповненого культурними орнаментами кримських татар, а кипарис, що з неї виростає, є символом нового життя.
Для створення меморіалу використано 38,5 тонн сталевого листа виробництва Метінвест Траметал (Італія). Інженери та менеджери Метінвесту провели повноцінну операцію, яка, крім прокату 41 сталевого листа, включала транспортування металу в Україну, його лазерну різку. Останній етап перед установкою меморіалу, зварювання заготівель конструкцій, був завданням запорізького філіалу ЗЛМЗ.
Про те, як запорізькі виробничники зробили непритаманну для себе продукцію повідомили на сайті ЗЛМЗ.
«Працювати довелося з кортеновою сталлю. Коли вона окислюється, на поверхні формується патина — захисний шар світло-коричневого кольору. Таку сталь не потрібно захищати від корозії, приміром, фарбувати, тому її часто використовують для створення культурних композиції, зокрема пам’ятників. І це був виклик, адже не можна було зробити звичайний зварювальний шов та зачищати його шліфмашинкою — це б зіпсувало всю естетику меморіалу», — згадує провідний інженер-технолог філіалу № 1 ЗЛМЗ Артем Криворучко.
Щоб виконати нетипове завдання фахівці розробили комплекс технологічних рішень, серед яких розробка кондуктора, спеціального оснащення для закріплення положення зварюваних деталей. Це дозволило точно стикувати і зварювати між собою деталі конструкції без виникнення жодних деформацій поверхні.
Також вони знайшли новий спосіб виконання зварювальних швів, яких за домовленістю між архітектором та технологами філіалу № 1 ЗЛМЗ не мало бути видно на готовій конструкції. Тож шви мали бути максимально пласкими, на рівні з основним металом. Щоб добитися цього, спеціалісти цеху металоконструкцій (ЦМК) зробили шви з мінімальним підкріпленням і зашліфовували їх. Всього у ЦМК обробили 39 сталевих листів — елементів меморіалу.
«За таких умов, коли звичного підкріплення не залишалося, важливо було рівномірно розподілити навантаження на шов. Тож ми узгодили з архітектором, що деталі конструкції стикуватимуться не горизонтально, а під кутом. Крім того, зварювальники виконували шов від центру до країв, щоб «розігнати» з нього внутрішнє напруження. Для двох передніх листів, які знаходяться по обидва боки від глядача, зроблені неоднорідно орієнтовані зварні шви. Завдяки цьому з боку глядача знаходиться тонесенька доріжка шва, а основний шов розміщений з тильного боку листа», — говорить Артем Криворучко.
Крім того, для захисту металу від зварювальних бризок використовували екран, а від можливих пошкоджень під час переміщення — текстильні стропи.
Завдяки цим рішенням, а також сумлінній праці співробітників філіалу № 1 ЗЛМЗ успішно впорався із незвичайним завданням.
Раніше ми розповідали, що на Хортиці встановили сталевий Тризуб на честь вшанування українських військових. Тризуб виготовили з довоєнної партії сталі МК «Азовсталь», його вага — 300 кг. Виготовили його ВКП «Композитсталь», усі роботи профінансували меценати.
