Працівниця комбінату розказала чому вирішала пов’язати своє професійне життя з металургією і як їй працюється в чоловічому колективі
З Ганною Бабич зустрічаємося в самому серці Запоріжсталі – на доменній печі. Незважаючи на те, що на комбінаті майже третина працівників жінки, у доменному цеху це скоріш виключення з правил. Ганна – машиністка крану, працює на ливарному дворі, пліч-о-пліч з газівниками та горновими.
Читайте також: Пліч-о-пліч на захисті України – металургиня з Запоріжжя разом з чоловіком стала до лав НГУ
«На виробничому майданчику я відповідаю за безпечне та точне переміщення різних вантажів, часто важких і габаритних. Це потребує високого рівня концентрації та навичок. Тут важливою є швидкість реакції, але водночас треба діяти без метушні», — говорить Ганна Бабич.
У сталеву професію Ганна прийшла стопами батьків – її мати працювала кранівницею, а батько – сталеваром на Дніпроспецсталі. Ганна теж починала свій шлях на цьому підприємстві, але згодом перейшла на Запоріжсталь, де були кращі умови праці та заробітна платня.
«На Запоріжсталь хотіла прийти одразу після закінчення гімназії – вже тоді це був мій свідомий вибір, але на той час тут не було вакантних місць. Три роки працювала на ДСС, а потім перейшла все ж таки на Запоріжсталь. Зустріли гостинно, колектив дуже міцний, душевний – одразу «прикипіла». Робота цікава, завжди різні задачі, є чому вчитися. І так я вже вісім років частина родини комбінату», — зазначає Ганна.
Жінка зізнається, що їй завжди цікаво розбиратися в складних механізмах, мріяла попрацювати в мартенівському або доменному цеху. Зараз вона відчуває себе на своєму місці.
На питання, як працюється на цій типово «чоловічій» посаді, Ганна одразу виправляє:
«Тут я не погоджусь: це якраз типово жіноча професія, кранівника. Раніше тільки жінки й працювали на кранах, навіть на таких гарячих дільницях. Вона не потребує складних фізичних навантажень, адже все автоматизовано. А керувати ми жінки вміємо! (сміється – прим.)»
Загалом на комбінаті «Запоріжсталь» працює понад дві тисячі жінок. Сама ж Ганна Бабич каже, своїм прикладом розвінчує міф не тільки про те, що у гарячому цеху — нежіночі професії, але й те, що жінка не може успішно працювати у чоловічому колективі.
«Інколи чую стереотип, що металурги – суровий народ. Але тут теж не погоджусь: мої колеги турботливі, товариські, з гарним почуттям гумору. В чоловічому колективі мені працювати дуже комфортно. Не уявляю себе в іншому колективі», — говорить металургиня.
Сьогодні все більше жінок обирають професії, які традиційно вважалися чоловічими і опановують їх не гірше за чоловіків. Металургині Запоріжсталі своєю працею доводять, що бажання і професіоналізм важливіші за стереотипи: головне – не боятися нового та постійно розвиватися.
Долучитися до сталевої команди Запоріжсталі можна, звернувшись до відділку кадрів: по буднях з 8:30 до 17:00 за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 72 або за телефоном +38 067 613 92 07.
Раніше ми писали, що за три роки повномасштабної війни гуманітарний хаб Метінвесту в Запоріжжі сформував 1,1 млн наборів першої потреби для українців.
