Фактор ціни на електроенергію є критичним для конкурентоспроможності підприємств
Криворізький металургійний комбінат зосереджений на продукції для будівництва, яку реалізує за глобальними ринковими цінами. Водночас зростання витрат на електроенергію підприємство не може компенсувати за рахунок споживача. Обсягів внутрішнього попиту недостатньо для ефективної роботи, а на зовнішніх ринках, зокрема європейських, АМКР доводиться змагатися з компаніями, що мають доступ до дешевшої енергії. Про це йдеться в матеріалі GMK Center.
За перші п’ять місяців року завод зазнав 3,8 млрд грн чистих збитків. Як зазначає Мауро Лонгобардо, мова вже не про розвиток, а про збереження самого існування підприємства.
Читайте також: Запорізькі підприємства Метінвесту в першому півріччі 2025 року збільшили сплату податків на 20% – до 1,7 млрд гривень
«Ми вичерпали можливості для внутрішньої оптимізації. Якщо держава не запропонує системне рішення, особливо в частині тарифів на електроенергію, ми не зможемо продовжити роботу», — підкреслив він.
Про критичну роль доступної електроенергії для формування собівартості та збереження конкурентоспроможності української продукції на світовому ринку говорить і директор ТОВ «Дніпросталь-Енерго» Василь Гончарук, представник групи «Інтерпайп».
Окрім прямого впливу на витрати металургів, високі ціни на електроенергію б’ють і по ланцюгах доданої вартості, знижуючи рівень локалізації. Як пояснив керівник відділу закупівель компанії «Сентравіс» Ігор Кандауров, через подорожчання енергоносіїв українські виробники заготовок із нержавіючої сталі підвищили ціни, що змусило компанію частіше звертатися до закордонних постачальників.
«Оскільки майже весь наш обсяг — це експорт, ми змушені закуповувати заготовки в Індії, а також розглядаємо варіанти в Китаї», — повідомив Кандауров.
Він також наголосив, що українські постачальники мають низку переваг — вони швидко реагують на потреби ринку і забезпечують короткі терміни виконання. Проте ці переваги нівелюються через неможливість підтримувати конкурентну ціну.
Бізнес працює “наосліп” і чекає державних рішень
Представники металургійної галузі окреслили коло проблем, що безпосередньо впливають на виробництво. Однією з ключових вони називають відсутність можливості прогнозувати ціни та планувати робочі процеси. В Україні бракує відкритих даних про стан енергосистеми — дефіцит чи профіцит потужностей, прогноз генерації, тоді як у країнах ЄС така інформація є доступною. Через це постачальники та трейдери змушені працювати фактично “втемну”.
Серед рішень, які пропонують учасники ринку, — впровадження прогнозованих умов імпорту та використання європейських інструментів, зокрема довгострокових аукціонів на доступ до міждержавних перетинів. Це дозволило б укладати форвардні контракти з європейськими постачальниками й дало б сигнал для внутрішнього ринку. Зараз же промисловці орієнтуються виключно на спотові ціни поточного дня.
Ще одна пропозиція — запровадити спеціальні умови продажу електроенергії для промисловості. Як приклад, “Енергоатом”, що виробляє понад половину електроенергії в країні, міг би реалізовувати частину обсягів за фіксованими цінами. Колишня в.о. міністра енергетики Ольга Буславець нагадала, що у 2020 році вже діяла подібна схема: енергоємні підприємства могли купувати електроенергію на спеціальних аукціонах з фіксованим ціновим коридором.
Пошук балансу між енергетиками та споживачами
Експерти, бізнес та чиновники погоджуються, що потрібна державна стратегія, яка забезпечить справедливий баланс між інтересами енергетичних компаній і великих споживачів. Президент ОП “Укрметалургпром” Олександр Каленков підкреслює, що дискусію слід виносити не лише на рівень НКРЕКП чи Міненерго, а розглядати її ширше, із залученням європейських партнерів.
За його словами, окрім рішень на середньострокову перспективу, необхідні і термінові заходи, адже складнощі переживають не тільки металурги, а й феросплавні, хімічні та інші виробництва.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа підтвердив, що уряд усвідомлює масштаб проблеми і шукає шляхи підтримки бізнесу. Проте, за його словами, збільшення генерації та розширення пропозиції, що могло б знизити ціни, потребує часу. Міністерство вже працює над новою промисловою стратегією України, де вартість енергоносіїв названа одним із ключових чинників розвитку промисловості.
Він наголосив, що потрібен спільний пошук робочого рішення — від програм компенсацій і держпідтримки до спеціального тарифу, який одночасно відповідатиме інтересам бізнесу та не суперечитиме вимогам євроінтеграції. Узгоджена позиція дозволить винести питання на урядовий рівень та ухвалити політичне рішення для збереження конкурентоспроможності українських виробників.
Після масштабних руйнувань енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак, блекаутів і обмежень, тема вартості кіловат-години відсунулася на другий план. Але учасники ринку наголошують: відкладати її вирішення більше не можна.
