За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Антон Кучінов. Суспільне Запоріжжя
З автівки, що палала, Антона врятували його дружина та побратим:
"Завдяки дружині, яка теж була поруч зі мною, вона теж була в ООС, і побратиму, солдату Борису, я живий. Дістали з тієї машини, наклали турнікети… І завдяки їм я живу” .
Антон Кучінов після операції. Особистий архів Антона Кучінова
Ногу Антону врятували одразу, а щоб зберегти руку, довелося провести 11 операцій:
“Я сам хотів написати, щоб мені руку ампутували, бо я взагалі її не відчував. Поранення було дуже важке, тому мені могли її ампутувати. Але в мене був і в Маріуполі хороший хірург, і в Запоріжжі хороший лікар, то вони сказали, що будемо боротися до кінця, будемо її рятувати. І я їм дуже вдячний. З часом все зажило".
Антон Кучінов після операції. Особистий архів Антона Кучінова
Після реабілітації чоловік повернувся до звичайного життя, улюбленого спорту та вже навіть брав участь у змаганнях з настільного тенісу:
"Зараз я відчуваю пальці, можу в ліву руку брати чашку, склянку. Два-три кг підіймаю. У мене такий характер, що я не здаюся. Немає коли здаватися, немає коли опускати руки”.
Антон Кучінов. Суспільне Запоріжжя
Нині Антон працює штаб-сержантом Повітряних сил на Запорізькому напрямку. Каже: повернувся в ЗСУ, щоб допомагати наближати перемогу:
"Я хочу, щоб діти зростали в нашій країні, де буде мир. Якщо ми хоч трішки вже пожили, то наші діти дитинства не мають… Ось це мене мотивує.”
