Незабутній поєдинок мав грузинський присмак
Цікавий збіг: того дня, коли збірна України з футболу перемогла Грузію у Лізі націй, виповнилося 75 років легендарному матчу в Запоріжжі. І теж пов’язаному з грузинами.
Читайте також: Запорізький «Металург» розірвав контракт з головним тренером — хто замінив Володимира Шаповалова
12 жовтня 1949 року ажіотаж у Запоріжжі вирував немислимий. Уже наступного дня про нього написала газета «Советский спорт», ще через день – «Большевик Запорожья», а згодом і часопис «Запоріжсталі» «Днепровский металлург».
То був матч 1/16 розіграшу Кубка СРСР. Запорізький «Локомотив» приймав тбіліське «Динамо». До Запоріжжя прибув не просто один з лідерів радянського футболу, а команда, що мала досвід міжнародних зустрічей (в Ірані, Румунії, з белградським «Партизаном»). В умовах залізної завіси та задовго до появи єврокубків це був справжній прорив.
Футболісти з Тбілісі прилетіли до Запоріжжя 9 жовтня. І нечувана, як на той час, річ – уже в аеропорту, наче це до Барселони прилетіли зірки «Манчестер Сіті», команду зустрічають журналісти. Фото гравців – не в банальних трусах і футболках, а одягнених за останньою модою хіпстерів на тлі лайнера — з’являється в газеті «Большевик Запорожья».
Те саме фото. 9 жовтня 1949 року. Футболісти зі столиці Грузії в запорізькому аеропорту. Подібними світлинами не часто балували читачів радянських газет. Тоді було заведено показувати людей при ділі, і якщо це футболісти, то на фото в газеті вони мали бігати по полю, а тут ми бачимо елемент приватності
У безмежних архівах ветерана запорізької журналістики, колишнього спортивного оглядача газети «Индустриальное Запорожье» Володимира Вардідзева ми віднайшли ще один знімок, зроблений тоді біля літка Лі-2. Аеропорт, до речі, у той час знаходився в районі нинішньої розвилки. Злітно-посадкова смуга була ґрунтовою, тож у сльоту рейси скасовували
– Народи Грузії з великою увагою стежать за успіхами в соціалістичному будівництві братнього українського народу, – говорив в інтерв’ю тренер тбілісців Олексій Соколов. – Великий внесок у розвиток своєї республіки роблять трудящі міста металу й електроенергії – Запоріжжя. Ми тут уперше. Про «Дніпробуд» та «Запоріжсталь» знаємо з газет. Зараз нам надається можливість побувати на Дніпрогесі імені Леніна, у металургів, познайомитися з новим соціалістичним містом.
Читайте також: Ресторан «Таврія» у Запоріжжі – майже 70 років тому у місті відкрили заклад харчування
І ось 12 жовтня 1949 року. Стадіон імені «Комсомольської правди» (пізніше він став «Локомотивом») ломиться від напливу вболівальників — їх зібралося понад 7 тисяч.
Команда «Динамо» (Тбілісі) перед матчем з «Локомотивом» у Запоріжжі
Команди підійшли до цього матчу, що називається, на ходу. Тбілісці у дев’яти попередніх матчах чемпіонату СРСР сім разів перемогли і двічі зіграли внічию. «Локомотив» у друзки розніс одеський «Харчовик» (попередник «Чорноморця») — 8:0, а на попередній стадії Кубка — чемпіона Карело-Фінської РСР петрозаводське «Динамо» — 5:2 (на виїзді).
Читайте також: Запорізьких художників запрошують доєднатись до GOGOLFEST у рідному місті — куди і коли приносити роботи
Останні хвилини перед матчем. 16:00. Почалося!
Тут ми передаємо слово газеті «Большевик Запорожья».
«Суддя всесоюзної категорії т. Бєлов (Ленінград) викликає команди на поле. У темно-голубих футболках тбілісці, у червоних – залізничники. Свисток, і майстер спорту Гогоберідзе вводить м’яч у гру. Господарі поля вже з перших хвилин захоплюють ініціативу. На 5-й хвилині залізничники вивели на прорив правого нападника Сушка, який стрімко обходить захист динамівців і біля самих воріт посилає м’яч вище планки. Запоріжці змушують вступити в гру воротаря гостей – майстра спорту Марганія. На 18-й хвилині п’ятірка локомотивців розіграла комбінацію, яка завершилася ударом Пономарьова по воротах. Запізнілий кидок Марганія – і рахунок відкрито.
Почавши з центру, гості переводять гру на половину «Локомотива». Їхні спроби сквитати рахунок розбивалися об міцний захист залізничників – Непечія, Малкіна, Устименка і півзахисника Тищенка, який грав на високому рівні.
Після перерви п’ятірка динамівців знову активно веде наступ. Уже на другій хвилині Панюков, котрий швидко перемістився на половину господарів поля, посилає м’яч у ворота. Голкіпер Головін, який не чекав удару, вийняв м’яч із сітки. Рахунок 1:1.
Знову атакують запоріжці. П’ятірка нападу, яку очолює капітан О. Кікнадзе, докладає всіх зусиль до того, щоб збільшити рахунок. Кілька разів О. Кікнадзе обводить захист гостей і передає м’яч для завершального удару своїм партнерам. Але удари неточні. […]
Своєю чергою і тбілісці відповідають бурхливими атаками. Однак збільшити рахунок їм також не вдається. Минули 90 хвилин, а результат зустрічі 1:1.
Після відпочинку командам надається тридцять хвилин додаткового часу, аби визначити переможця. За цей час динамівці провели гру в швидкому темпі, забивши у ворота «Локомотива» ще два м’ячі.
Сто двадцять хвилин захоплюючого двобою закінчилися перемогою тбіліських динамівців з рахунком 3:1.
Бездоганно провів матч суддя т. Бєлов».
На цьому звіт про матч у «Большевике Запорожья» закінчувався. А «Советский спорт» зазначив, що «досвідчена команда, укомплектована технічними гравцями, зустріла вчора серйозний опір дебютантів кубкового розіграшу – футболістів запорізького «Локомотива». А в додатковий час «загартовані у відповідальних зустрічах тбілісці скористалися втомою залізничників».
Газета «Днепровский металлург» публікацію, підписану працівником відділу головного механіка «Запоріжсталі» С. Тамалєєвим, озаглавила «Найцікавіший матч сезону». Тут ми читаємо, як розвивалися події у додатковий час: «Тбілісці грають активніше від запоріжців. Уже на п’ятій хвилині центр нападу Гогоберідзе збільшує рахунок. За кілька хвилин динамівці забивають у ворота господарів поля ще один гол».
Знімки феєричного футболу в «Большевике Запорожья». Якість друку неважна – усе-таки 75 років минуло. Однак інших зафіксованих ігрових моментів у пам’ятному поєдинку історія, схоже, не зберегла
Читайте також: Готуємо рулетики з баклажанів — грузинський рецепт
Цікаву світлину свого часу надіслала нам Олена Коваленко із Запоріжжя. До фотографії вона зробила приписку: «Футбольна команда «Металург», 1949 рік. У ній грали два брати, студенти Запорізького інституту сільгоспмашинобудування [тепер Запорізька політехніка]. Четвертий справа Кікнадзе Ілля і сьомий – Кікнадзе Олег – улюбленці інституту. Четвертий зліва – улюбленець запорізьких уболівальників Віталік Зозуля».
Тут є кілька неузгодженостей. Так, був у Запоріжжі улюбленець публіки Зозуля, але його звали Борис, а не Віталік, і прийшов він у «Металург» лише 1951 року. А Кікназе Олег, як і його брат Ілля, 1949 року грали ще в «Локомотиві», а до «Металурга» перейшли вже наступного року.
Можливо, хтось із наших читачів захоче внести ясність у цю плутанину. Тут, певно, замішані і перейменування команд, і пертурбації у запорізькому футболі наприкінці 1940-х років.
До слова, Олег Кікнадзе таки опинився і в тбіліському «Динамо». Видно, примітили цього гравця з грузинським прізвищем тренери тбілістів у матчі з «Локомотивом». Щоправда, через рік він повернувся до «Металурга».
У 1/8 Кубка СРСР 1949 року динамівці Тбілісі без проблем розібралися з «Командою міста Коврова» – 4:0, а в 1/4 поступилися одноклубникам з Москви 1:3.
А «Локомотив», попри кілька яскравих матчів, той сезон провалив. Спортивні функціонери зробили ставку на «Металург» і за кілька років сліди команди паровозоремонтного заводу, на жаль, загубилися.
Учасники незабутнього матчу 12 жовтня 1949 року, легенди запорізького футболу Петро Тищенко і Йосип Малкін. Фото 2007 року
Цікаво
Олексій Соколов, тренер грузинської команди в матчі з «Локомотивом», 1935 року був обраний першим головою Всесоюзної футбольної секції і став одним з організаторів розіграшів Кубка СРСР. Саме Олексій Соколов купив у комісійному магазині кришталеву вазу, котра й стала, власне, кубком. Ювеліри лише трохи підправили її та увінчали кришку фігуркою футболіста.
Покупку Соколова як Кубок СРСР з футболу вручали команді-переможниці упродовж багатьох років — з 1936 до 1992, поки Радянський Союз не розвалився. Назви команд, що здобували кубок, гравірували на кришці та підставці.
P.S. Удачі нам сьогодні в матчі з Чехією 
Раніше ми розповідали, як у запорізькому футболі 1940-х років практикували дивну заміну овертайму.
Фото: газета «Большевик Запорожья»/1949 рік, Олександр Прилепа, dinamo-tbilisi.ru
