Запорізькі художники приїхали зі Швеції долучитись до виставки GOGOLFEST та поділились враженнями від рідного міста
У рідному Запоріжжі відомий художник Володимир Гуліч з дружиною і соавторкою Настею Лойко не були від початку повномасштабної війни, навіть трохи раніше — 24 лютого 2022 року були у Києві, звідки виїхали у Швецію. А тепер долучились до візуальної частини фестиваль сучасного мистецтва GOGOLFEST POKROVA, який проходив у Запоріжжі з 18 по 20 жовтня.
Читайте також: Автор найкращого запорізького муралу відмітив ювілей — фото
Володимир Гуліч є одним з кураторів виставки «Алгоритм оборони» Міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва BIRUCHIY Contemporary art project, яку, до речі, продовжили у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї до 2 листопада. (Про виставку і участь в ній Володимира Гуліча і Насті Лойко розповімо в одній з наступних публікацій).
У Швеції Володимир Гулич (він непризовного віку) та Настя Лойко за допомогою своєї творчості нагадують людям про Україну та війну. Взяли участь у п’яти виставках. Хоча, кажуть, у Швеції іноземним художникам пробитися важко. Взагалі, життя за кордоном не таке й просте.
Спочатку жили у місті Брумелла, в артрезиденції Ifö Center, а півтори роки – самостійно у місті Карлскруна.
Журналістка zprz.city поспілкувалась з художниками щодо їхнього приїзду у Запоріжжя.
— З цією поїздкою все було важко та легко. Важко їхати два дні, сидячи в автобусі. Важко було знайти на поїздку гроші, ми таки художники. Але добре, що все зрослося, — розповіла Настя Лойко.
На запитання, які враження від воєнного Запоріжжя Володимир Гуліч відповідає:
— Відчувається, що місто спорожніло. Так, є переселенці, але приїжджих видно. Загалом людей все одно менше. Не здивований, бо розумію всю ситуацію. Я й сам такий, що не збирався їхати, але син дав мені 15 хвилин на збори. Я просто взяв із собою документи, і ми поїхали, виїздили з Києва.
І все одно я переживаю за Запоріжжя, де прожив більшу частину життя, за друзів, що залишилися тут. По можливості висилаю їм якісь посилки, когось запрошую. Коли люди пишуть: «Нас бомблять, рятуй нас» — це страшна річ.
Настя Лойко додає:
— Приємно, що місто чисте. Але бачу, що у Запоріжжі поменшало молоді. Що змінилися люди – по їхніх обличчях видно, як вони переживають. Це, безперечно, зрозуміло. Але в мене виникло бажання не те, щоб усміхатися, а ходити з «розправленим обличчям», щоб показати — так, важко, але якщо моделюватимемо собі обличчя, то, можливо, моделюватимемо і ставлення один до одного.
Кажу Насті, що це складно, коли чуєш вибухи. І питаю, а з якими складнощами у Запоріжжі вже зіткнулися вони?
— З величезними рахунками за опалення та з поїздкою у переповненій маршрутці сьогодні вранці. Моєї шведській ввічливості вистачило у маршрутці хвилин на 15. На жаль, такі умови транслюють нам неповагу до себе. Але натомість у Запоріжжі такий класний муніципальний транспорт, мені дуже подобаються нові тролейбуси, — ділиться Настя.
Читайте також: Відлуння голосів полеглих воїнів — у Запоріжжі відкрили інсталяцію «Дерево Пам’яті» (фото)
…Також Володимир Гуліч разом з куратором візуальної частини GOGOLFEST POKROVA Олександром Никитюком створили у Запоріжжі мурал на тему Покрова, у сенсі сучасного захисту запоріжців і всіх українців.
Ми писали, що з Ifö Center Володимиру Гулічу вдалося запросити музикантів із Запоріжжя до Швеції, які провели три концерти в різних містах — йшов збір коштів на печі-буржуйки для українських військових.
Фото автора
На заглавному фото — робота «Волонтери» (2023) з виставки «Алгоритм оборони», це принт з артбуку «Військова книга» Володимира Гуліча
