Боєць запорізької бригади ТрО пішов на фронт разом з сином у перший день повномасштабної війни
Старший сержант на позивний «Махно» 24 лютого 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, разом із сином Максимом прийшов до збірного пункту 110 бригади ТрО. Історію героя розповіли на сторінці Запорізької окремої бригади територіальної оборони у фейбуці.
Читайте також: «Не змогла лишатися осторонь» — дівчина із Запоріжжя змінила професію кухаря на посаду бойового медика (фото)
“Вирішили, що треба йти захищати Батьківщину! Вранці ми зібралися та були направлені до 114 батальйону ТрО. Зарахували мене на посаду кулеметника та сина також.
Перші бої та перше поранення я отримав на напрямку Великої Новосілки навесні 2022 року. По наших мінометниках, які тільки виїхали на визначену позицію, влучили прямим попаданням. Поруч якраз були “Кокс”, “Куба” і я. Двох хлопців ми витягли, перев’язали. Ми почали відтягувати їх та майно, міномет рятувати. І почав по нас відпрацьовувати 82мм міномет. Бронежилет врятував мені життя, але я отримав поранення. Мені надали допомогу. А наступного дня ми вже воювали в Сторожовому», — згадує «Махно».
Влітку 2023 року біці бригади отримали наказ утримувати позиції на Запорізькому напрямку. Зайшли туди групою 15 людей.
«Через хвилин 20 почався обстріл мінометом, АГС та 5 штурмів російською піхотою. Ускладнювалося тим, що окопи ворожі мали бруствера позаду нас, в сторону наших позицій. А попереду нас було все відкрито. Ми відстрілюємось.
Те БК, що ми принесли, нам би вистачало рівно хвилин на двадцять бою. Добре, що 23-я штурмова зайшла туди раніше, вибила ворога та занесла з собою багато БК. Танк ворожий з’явився та по нам почав гатити. Запрацював наш міномет, танчик відігнав. Потім, вночі, він ще приїхав раз, фарою засвітив. По позиції бив в наглу, фара світить і по нам стріляє. Т
ам я отримав ще дві контузії від танкових пострілів. Я в окопі був, так мене не посікло, але мозки вишибло нормально. Далі, протрималися ми ніч. Десь під ранок налетіли два ворожих літаки, відпрацьовували по нам ракетками. “Десна”, “Леший” до нас прийшли – наші побратими та зі 111го батальйону хлопець.
Знову почався штурм орчий. Ми відстрілялися, відбилися, і після цього включилися ворожі три АГС, скиди та 82мм міномети. Ми тримали позиції, незважаючи на всі спроби ворога вибити нас з них», — ділиться «Махно».
Син «Махна» знаходився поруч, в сусідньому окопі, через дорогу.
«Останні слова, які він прокричав: “Пішли до дідька, ворожі тварини, це моя посадка!” Було пряме влучення ворожого міномета в цей кулемет. Такі були бої у мене», — згадує боєць.
Читайте також: Поїхав до ТЦК прямо на «Спринтері» — «водій року» із Запоріжжя долучився до взводу безпілотних комплексів (фото)
Наразі «Махно» — старший розрахунку вогневої групи зенітної батареї 110-ї бригади. Він веде спостереження за небом, як візуально, так і акустично.
«По команді або при прийнятті рішення про відкриття вогню на ураження, якщо ми впевнені в тому, що це ворожий літальний об’єкт, ми маємо право збивати його. У взаємодії з іншими розрахунками уражено три “Шахеди”. Пильнуємо небо максимально щільно. Робимо все для того, аби ворожі дрони не проникли вглибину країни та не добралися до наших міст», — каже «Махно».
Як і інші захисники, боєць чекає на завершення війни, проте каже: «мир» ціною здачі територій окупантам йому не потрібен.
«Батьки не повинні ховати своїх дітей. Але мир потрібен не такою ціною, яку нам пропонують. Повне очищення територій від окупантів, здавати ми нічого не будемо. Ми не для цього роками воюємо. Ми захищаємо свою Батьківщину, свою землю, своїх рідних, свою країну. І помисли, погляди у нас не змінилися. Ворога треба вибити зі своєї землі», — каже «Махно».
Раніше ми розповідали про вчителя із Запоріжжя, який вступив до лав територіальної оборони після поранення та контузії.
