За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Дмитро Майстро, запорізький юрист. Суспільне Запоріжжя
Альтернатива шляхом голосування через "Дію" є сумнівною, зазначив адвокат:
"Як забезпечити одне з ключових виборчих прав — таємне голосування? Якщо кожен в "Дії" реєструється, то видно прізвище, ім’я, по батькові, відповідно, видно, як ви голосуєте. Яким чином і хто зможе гарантувати спостереження, що там не буде жодних фальсифікацій?".
Попри це, робота з підготовки ймовірних виборів в Україні триває, розповів політолог Анатолій Бойко:
"Для побутового спостерігача це може бути непомітно. Бо побутовий спостерігач не бачить тих атрибутів, які для нього зазвичай є ознакою виборів: бігбордів немає, масової роздачі чогось немає, знайомі на роботу до штабів не кличуть. А за моїми спостереженнями вже роки як два, це як мінімум, а то й більше, з певною періодичністю цей процес інтенсифікується".
Анатолій Бойко, політолог, голова одеської організації ВГО «Комітет виборців України». Анатолій Бойко/Facebook
За словами політолога, в Україні свою публічну політичну діяльність почали відновлювати штаби декількох політсил:
"Формування штабів у Києві, центральних. Можна помітити і в регіонах. Низка парламентських політичних сил, вони раптово почали проводити різні партійні збори обласних організацій, робочі наради, візити лідерів національних до осередків. На мій погляд, коли будь-який чиновник чи політик ТОП-рівня розпочинає будь-яку публічну активність, це в будь-якому випадку або на те, щоб підняти свої акції зараз, передусім перед Києвом, що я видний, а, по-друге, це може бути ще й робота на майбутнє, на майбутні вибори".
Окрім цього, розпочалася робота центральної виборчої комісії з уточнення списків жителів областей — та це не означає початок виборів, наголосив радник з правових питань громадянської мережі "Опора" Павло Романюк:
"Йде перманентна робота з підтримання даних держреєстру виборців. ЦВК продовжує адмініструвати — це постійна функція, яка не припиняється навіть в період воєнного стану. Йдеться про оновлення персональних даних виборців, зміну виборчих адрес, актуалізацію інформації про смерть громадян, ведеться просто робота з підтримки даних. ЦВК не готує вибори, але підтримує функціонування Державного реєстру виборців та надає експертизу щодо формування законодавчої рамки".
Радник з правових питань громадянської мережі «Опора» Павло Романюк. Соцмережа «Х»
Telegram-канали політиків як новий спосіб впливати на виборців
Попри те, що про реальну підготовку до виборів в Україні говорити ще зарано, у Запоріжжі можна помітити спроби політиків впливати на думку містян. На вулицях обласного центру розмістили декілька білбордів з обличчями та гаслами українських політдіячів. Водночас у соціальних установах можуть безкоштовно роздавати газети та бюлетені, котрі висвітлюють позитивні досягнення діючої влади міста.
Білборд із Героєм України, командиром 225 окремого штурмового полку Олегом Ширяєвим. Суспільне Запоріжжя
Газета «МИ-ЗАПОРІЖЖЯ» . Суспільне Запоріжжя
За словами адвоката Дмитра Майстра, такі способи політичного впливу на аудиторію зараз не є агітацією:
"Немає виборів — немає жодної політичної агітації. Якщо немає виборчої кампанії, то немає і порушень агітації. У період відсутності агітації політичні партії можуть себе рекламувати, можуть розповідати про свою діяльність, можуть певні особи розповідати про себе, якісь соціальні проєкти, підвищувати свою впізнаваність, якісь показувати результати своєї роботи, жодним чином не порушуючи законодавство. Це просто реклама себе, яку ніхто не забороняв".
Бюлетень «Ми — Запоріжжя». Суспільне Запоріжжя
На думку співзасновниці громадської ініціативи "Голка" Ірини Федорів, білборди та газети втратили свою можливість охопити багатотисячну аудиторію, тож на зміну їм політики почали використовувати Telegram-канали:
"Низка голів ВЦА ВЦА — військова цивільна адміністраціяпочали вести свої канали, роблять це в робочий час. І до цього можуть бути залучені пресслужби, які отримують зарплату. Або з місцевого бюджету, якщо це мерія, або з державного, якщо це ВЦА. Це їхній актив на вибори. Коли ми дивимося на Telegram-канали голів ВЦА, то лише в 50% написана якась інституція. А в інших 50% — написано виключно прізвище людини".
Ірина Федорів, співзасновниця громадської ініціативи «Голка». Facebook-сторінка Ірини Федорів
Особливого впливу Telegram-канали посадовців набули за часи повномасштабної війни. Зважаючи на те, що законодавчо в Україні агітаційний період триватиме 60 днів на позачергових виборах, політики вже почали працювати над формуванням майбутньої аудиторії, наголосила Ірина Федорів:
"Українець прокидається, він думає про безпеку і він іде на канали ВЦА. Тебе кілька років привчають, що офіційна інформація, правдива інформація є тут. Починаються вибори — і ти з цього джерела ідеш далі пити інформацію. Сьогодні ми розповідаємо вам, як летять дрони, після справедливого миру — буде, очевидно, інший контент".
Попри значну активність у медіа та Telegram-каналах, очевидної та значної "джинси" — замовних матеріалів — від запорізьких політиків немає, зазначила регіональна представниця Інституту масової інформації Наталія Виговська:
"Що стосується локальної тенденції, то це "Метінвест" — це компанія, яка має політичні амбіції, яка їх реалізовує. Вони змінили контекст своїх матеріалів. Це більше зараз націлене на підтримку військових, ветеранів, стандартно соціально таких уразливих категорій. Ми робили в жовтні 2025 року зріз по джинсі і конкретно по Запоріжжю її було 0,38%, а комерційної — під 2%. Зараз ніяких передвиборчих чи політичних кампаній, піару немає".
Наталія Виговська, регіональна представниця Інституту масової інформації в Запорізькій області. Запорізький національний університет
Втім, Наталія Виговська підтвердила: окрім офіційних Telegram-каналів ОВА та міськради, місцева влада розвиває й особисті сторінки:
"Особи владних повноважень, вони розкручують свої власні бренди. Наприклад, Іван Федоров, у нього свій власний канал, де спочатку все з'являється, і у нього там майже 60 000 підписників. І є окремий Telegram-канал Запорізької обласної військової адміністрації. У Регіни Харченко є свій власний Telegram-канал. У неї там 11 десь тисяч підписників. І є окремий Telegram-канал міської ради Запорізької, де майже в чотири рази менше підписників".
Парламентська робоча група з питань проведення виборів і референдуму
18 грудня 2025 року в коментарі Суспільному перший віцеспікер Верховної Ради та новообраний керівник партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявив, що, імовірно, очолить парламентську робочу групу з питань референдуму та виборів, створення якої ініціює голова фракції "слуг" Давид Арахамія.
Він також розповідав, що у цій майбутній робочій групі його заступницями будуть віцеспікерка Ради Олена Кондратюк, яка в президії парламенту представляє опозицію — партію "Батьківщина", та очільниця парламентського комітету з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
22 грудня Арахамія заявив, що у Раді формується робоча група щодо "швидкого" опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану.
26 грудня відбулось перше засідання групи, під час якого очільник ЦВК Олег Діденко заявляв, що для потенційного проведення президентських виборів першочергово потрібно оцінити всі безпекові ризики. Також є низка інших важливих аспектів: голосування військовослужбовців та українців за кордоном, дотримання стандартів виборчого процесу та визнання результатів легітимними.
Арахамія запропонував членам групи обдумати можливість гібридного голосування – онлайн і офлайн — на виборах в Україні під час війни.
8 січня 2026 року у парламентській групі з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів створили підгрупи народних депутатів. Водночас частина опозиції розкритикувала принцип формування їхнього керівництва.
Що відомо про вимогу провести вибори в Україні
Президент США Дональд Трамп в інтервʼю Politico 9 грудня 2025 року висловив сумнів щодо демократичного статусу України через відсутність виборчих процесів під час війни та заявив, що, попри воєнний стан, у державі мають відбутись вибори.
В Євросоюзі прокоментували заяву Трампа, зазначивши, що Зеленський є легітимним президентом України та зауважили, що вибори мають відбутися тоді, коли дозволять обставини.
Голова держави заявив: аби в Україні відбулися президентські вибори, спершу потрібно розв'язати питання безпеки. Для цього він прямо звернувся до США та європейських партнерів Києва, запевнивши, що тоді у наступні 60-90 днів держава буде готова до голосування.
На початку 2025-го Зеленський заявляв, що Конституція та закони України не дозволяють проведення президентських і парламентських виборів під час воєнного стану. Водночас він припускав, що, у разі закінчення "гарячої фази війни", парламент скасує воєнний стан в країні та призначить дату виборів.
Також він казав, що вибори без участі військових, українців з тимчасово окупованих територій та тих, хто виїхав за кордон, не будуть справедливими.
Водночас Зеленський казав, що у партнерів Києва є можливості надати Україні "належну безпеку та безпечну інфраструктуру" для голосування, а також змусити Росію гарантувати безпеку цього процесу.
11 грудня торік заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик повідомив, що лише 75% виборчих дільниць в Україні функціонують, решта пошкоджені або зруйновані Росією.
