Без поливки, з шафраном та корицею: якою була паска у XVIII столітті розповіла запорізька історикиня

За інформацією: Суспільне Запоріжжя.

Ірина Кривко, запорізька історикиня. Суспільне Запоріжжя

Паска у сучасному її розумінні з'явилася в Україні у XIV столітті, втім її корені як ритуального хліба йдуть з часів язичництва:

"Давні слов'яни випікали просто ритуальний хліб круглої форми. Але після прийняття християнства цей ритуальний хліб почав особлювати народження Христа. У XIV столітті цей ритуальний хліб із звичайної форми почав трансформуватися в ту форму, яку ми зараз маємо. Але лише в XV, на початку XVI століття паски стали солодкими".

З давніх часів паски були не лише хлібними, а й сирними, розповіла історикиня:

"Паска обов'язково повинна бути такою круглою форми, різної висоти: маленька і велика — бо це уособлення Сонця, уособлення Життя і уособлення Воскресіння Христа, як і фарбовані яйця. Тобто для будь-якого аграрного етносу характерно вшанування матері землі. Паска із борошна — це зерно, яке вирощено як дитина матері-землі. Так само, як і сирна паска – це особлення плодючості. Бо сир, зроблений з молока, тварини домашні – це також уособлення репродукції, відновлення життя".

Козацька паска

Свято Великодня на Хортиці в Запоріжжі. ЗОВА

Великдень для козаків був одним із трьох найважливіших релігійних свят — на рівні з Різдвом Христовим та Покровою. У цей день вони приходили до церков, втім, ймовірніше за усе, самостійно паски не випікали — могли святити звичайний хліб та яйця:

"Можливо їздили до сіл на прикордонні, там могли брати пасочки, і в себе святити. Але в цілому, виходячи з інших джерел, запорізьке козацтво таким речам, зовнішнім, приділало дуже мало уваги. Оцим от всім скільки раз поклонитися, що в корзинці має бути — навряд вони цим переймались. Вони собі дозволяли до церкви на конях заїжджати. Це особливості і реалії їхнього побуту. Тому якщо не було паски, нікому було спекти, я думаю, що вони просто цим не переймалися", — розповіла історикиня.

Рецепт паски XVIII століття (з рецептурника Івана Кулябки, полковника часів Гетьманщини):

  • якісне борошно (грубого помолу, яке коштувало дорого);
  • мед (рідше цукор, адже мед бувзначно дешевшим);
  • висівки;
  • дріжжі;
  • дві склянки жовтків;
  • вершкове масло;
  • шафран, мускатний горіх та кориця.
  • Мед треба було розтопити, щоб він закипів.
  • Окремо треба запарити висівки, щоб вони добре розмочилися.
  • Коли висівки розбухнуть, до них додавали теплий мед і дріжжі. Таким чином готується опара.
  • Коли опара підійде, її треба процідити крізь сито.
  • Дві склянки жовтків, пів склянки холодного вершкового масла та чверть склянки — розтопленого. Цю суміш необхідно додати до опари. Туди ж клали шафран, борошно, цукор, мускатний горіх і корицю.
  • Ірина Кривко тримає велику керамічну форму, в якій пекли паски. Суспільне Запоріжжя

    Прикрашання козацьких пасок

    У давні часи паски були круглої форми та нагадували хліб, та вже згодом стали вищими. Прикрашали випічку залишками тіста — "баранцями" — робили фігурки квіточок та пташок.

    Відома усім біла поливка з посипкою на пасках з'явилася у другій половині ХХ століття, після Другої світової війни, через більш доступну ціну на цукор та яйця та розвиток харчової промисловості.

    Великодній кошик з пасками. Суспільне Запоріжжя

    Новости Запорожья