Як у Запоріжжі створювали унікальний ансамбль площі Маяковського
У 1950-х роках, коли головний проспект Запоріжжя забудовували у стилі радянського неокласицизму, архітектори поступово вичерпали майже весь набір «декорацій»: башточки, еркери, пілястри, багаті фасади. Усе це вже зустрічалося у різних варіаціях, і забудова починала здаватися одноманітною.
Першим, хто зрозумів, що місту потрібен інший підхід, став архітектор Георгій Вегман. Він запропонував не просто копіювати окремі класичні елементи, а створювати ансамблі, натхненні архітектурними ідеями цілих епох.
Так виникла концепція площі, яка б відтворювала атмосферу Високого Відродження – з її чіткими планами, гармонією пропорцій і багатим художнім змістом. Цікаві факти про це розповіли на сторінці «Нотатки Новицького: від Олександрівська до Запоріжжя» у фейсбуці.
Це рішення було сміливим: воно потребувало більше коштів, уваги до деталей та підтримки заводів-забудовників, які відстоювали право будувати справжні «палаци» для робітників.
Так з’явилася площа Маяковського – ансамбль, що складався із самої площі, групи житлових будинків і домінуючих споруд із високими портиками. Це — єдиний приклад в Україні, коли радянська архітектура так послідовно звернулася до ренесансної спадщини.
Читайте також: Залишилися в тіні: жінки-архітекторки, що спроєктували найкрасивіші будівлі Запоріжжя
На жаль, сьогодні чимало мешканців сприймають ці будинки як «просто старі квартири», не замислюючись про їхню цінність і художню цілісність. Та попри це, площа лишається однією з головних пам’яток містобудування Запоріжжя й унікальною частиною його обличчя.
Що з назвою
У перші роки забудови нинішня площа Маяковського офіційно не мала окремої назви. Її умовно називали просто як «площа біля театру» або Театральна площа. Так і фігурувала у проєктній документації 1950-х років.
Назву вона отримала вже у післявоєнний період, наприкінці 1950-х – на початку 1960-х, коли проспекту Сталінському було присвоєно ім’я Леніна, а площі вирішили дати ім’я поета Володимира Маяковського.
Ось така квіткова композиція була на площі Маяковського у 1950-х роках, коли ще не збудували фонтан:
Фонтан встановили 1968 року. Це був проєкт вже іншої авторської групи — конкретно архітектора Анатолія Мінакова, який працював над благоустроєм центру міста.
Фонтан спочатку планувався як частина комплексного озеленення, але згодом став окремою «родзинкою» площі.
Сьогодні площа Маяковського зберегла свій архітектурний ансамбль майже без змін, окрім реконструкції фасадів, демонтажу старих радянських елементів благоустрою і заміни освітлення.
Сьогоднішній «Фонтан життя», реконструйований 2004 року, спроєктований художником Петром Антипом. Він присвячений учасникам ліквідації та жертвам Чорнобиля. І щорічно відкриття фонтану здійснюється саме 26 квітня — в день пам’яті жертв Чорнобиля.
Зазначимо, що хоч багато запоріжців вважають, що площу Маяковського вже перейменували на площу Митців, але офіційно таке рішення не приймалося. Якраз зараз у Запоріжжі триває опитування щодо перейменування площі Маяковського.
