Сімейна лікарка Марія Михальчук розповіла, як працюють мобільні клініки, з якими проблемами звертаються люди та чому регулярні обстеження можуть врятувати життя
Більше половини Запорізької області окуповано. Інша, вільна частина постійно перебуває під масованими обстрілами. Нещодавно, на прохання військових, там посилили комендантську годину. Щодня новини сповнені повідомлень про вибухи, загибель людей, погіршення якості повітря та наступ російських військ.
Сімейна лікарка Марія Михальчук — одна з тих, хто залишається в цьому екстремально небезпечному прифронтовому регіоні. Вона дбає не лише про свого кота та постійних пацієнтів, а й про тих, хто не може дістатися до лікарні в Запоріжжі.
Із вересня 2023 року вона долучилася до проєкту «Мобільні клініки», що працює за підтримки Уряду Німеччини, аби забезпечити доступ до медичної допомоги для мирного населення. У селах Запорізької області така допомога часто недоступна.
— Маріє, чи страшно вам зараз жити в Запоріжжі?
— Я просто сприймаю все як є. Мені страшно лише тоді, коли десь поруч вибухи. Страшно за свого кота, бо він їх боїться. А якщо це десь далеко — ми до цього вже звикли. Іноді навіть не звертаєш уваги. Прокидаєшся зранку і бачиш новини про нічні вибухи. Я вже можу навіть не прокинутися, якщо вони в сусідньому районі.
— Чи щоночі відбуваються вибухи і є загиблі?
— Загиблі — не щодня. Але вибухи — щодня. Як збивають дрони, теж чую щодня.
— Ви виїжджаєте з мобільними клініками по області. Там небезпечніше, ніж у місті?
— Ми виїжджаємо у відносно безпечні місця. Не можемо їхати туди, де вкрай небезпечно, бо маємо п’ять мікроавтобусів — це велика ціль для дронів. Загалом у селах ситуація схожа на міську: якщо сьогодні не було «прильотів» у місті, значить, були десь поруч у селах.
— Ви згадали п’ять мікроавтобусів — це і є вся мобільна клініка?
— Так. В одному — два кабінети, де приймають два сімейні лікарі.
Окремо є мікроавтобус із УЗД.
Ще один — лабораторія та діагностика: загальний і біохімічний аналіз крові, швидкі тести на рівень глюкози, електрокардіограма.
Окремий — для тестування на туберкульоз: з одного боку рентген, з іншого — GeneXpert.
Також є стоматологічний кабінет, повністю обладнаний усім необхідним для роботи в польових умовах.
— Які захворювання найчастіше виявляєте?
— Ми не можемо офіційно встановлювати причину як «стрес», але очевидно, що хронічний стрес впливає на здоров’я. Він загострює всі наявні захворювання. Найчастіше виявляємо хвороби серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та шлунково-кишкового тракту.
— Чому так відбувається?
— Постійно виробляються медіатори запалення, гормони стресу перебувають на високому рівні. До того ж люди часто забувають приймати ліки або не мають до них доступу. У селах зазвичай немає аптек, а транспорт ходить раз на тиждень — ліки просто закінчуються.
— Що робити, щоб стрес менше впливав на організм?
— Не варто самостійно приймати заспокійливі. Я не рекомендую приймати препарати без призначення лікаря. Краще працювати з психологом, шукати способи самозаспокоєння, знаходити підтримку — у родині, друзях, хобі чи спорті.
— Чому ви долучилися до проєкту?
— Із початку повномасштабної війни така робота для мене стала звичною. Я перейшла сюди з подібного проєкту, бо тут мені більше сподобалося.
— Чим саме?
— Тут є розвиток і можливості для якісної допомоги: великий перелік препаратів, хороше технічне забезпечення — УЗД, аналізи, рентген. За рівнем комфорту це майже як робота у великій клініці. І зручно, що результати аналізів отримуємо одразу.
— Скільки часу займає ця робота?
— Приблизно 6–8 днів виїздів на місяць плюс 2 дні підготовки. Але є ще тренінги, зустрічі, організаційні питання.
Фактично це друга повноцінна робота. Я майже щодня займаюся мобільними клініками, адже є також медичною координаторкою області.
— Скільки людей приходить на прийом?
— Зараз намагаємося обмежити до 40 осіб на день. Іноді приходить і 70–75, але це дуже велике навантаження на лікарів і обладнання.
— Чи був випадок, який особливо запам’ятався?
— Я не надто сентиментальна, але є випадки, коли розумієш, що допомога була критично важливою. Наприклад, чоловік із задишкою — виявили травматичний розрив легені. Якби не обстеження, він міг би померти.
Був і інший випадок: у жінки виявили зміни щитоподібної залози. Після додаткових обстежень — рак. Але його виявили вчасно, і вона вже проходить лікування.
— Якби не мобільна клініка, цей діагноз могли б не встановити?
— Так. Через складний доступ до медицини люди часто відкладають звернення і сподіваються, що «саме мине».
— Насамкінець, що б ви порадили людям?
— Частіше звертайте увагу на своє самопочуття і здоров’я близьких. Раз на рік варто проходити базове обстеження: звернутися до лікаря, виміряти індекс маси тіла, тиск, пульс, здати аналізи крові та сечі. Далі обстеження визначаються за віком і ризиками.
Проєкт «Мобільні клініки» реалізується БФ «Альянс громадського здоров’я» в межах проєкту EMPOWER, що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом та впроваджується GIZ Ukraine.
Авторка: Аня Алляйн
