Ольга Кіяшко, яка здобувала професію актриси в ЗНУ, приїздила на Запорізький міжнародний кінофестиваль ЗIFF
У нашому місті вперше з початку повномасштабної війни відбувся Запорізький міжнародний кінофестиваль ЗIFF. Під час якого, як ми писали, було багато творчих зустрічей з відомими кіномитцями та показів фільмів.
Однією з зіркових гостей та учасницею журі національного та міжнародного конкурсів ЗIFF стала актриса Ольга Кіяшко. На її рахунку багато ролей, а нещодавно Ольга знялась і продовжує зніматись у другому сезоні популярного серіалу «Жіночий лікар. Нове життя».
Читайте також: П’ять років тому у Запоріжжі знімали пригодницький серіал — як це було (фото)
Під час відкриття фестивалю Ольга особливо тепло спілкувалась з керівництвом та акторами запорізького Театру молоді, Колись вона там працювала, після закінчення Запорізького національного університету. Зараз живе і працює у Києві.
Також Ольга Кіяшко дала ексклюзивне інтерв’ю для читачів zprz.city.
П’ять років жила в запорізькому гуртожитку
— Ольго, розкажіть, будь ласка, про свою запорізьку частину життя, чому обрали ЗНУ?
— Взагалі вважаю, що Запоріжжя, як місто, мене сформувало у творчому плані, дало мені перший крок і натхнення.
Я навчалась у Запорізькому національному університеті на кафедрі акторської майстерності. Знаю, що зараз вона називається кафедрою дизайну, але суті це не змінила. Чому саме ЗНУ? Тому, що я знала, що це нова кафедра, що тут викладачі-практики. На той час в університеті імені Карпенко-Карого все ж були викладачі, які до практики не так активно мали відношення, як наші Надія Стадниченко, Віктор Гончаров, Євген Дзига, які були моїми викладачами.
І взагалі кожного разу коли я приїжджаю у Запоріжжя я відвідую місця своєї сили. А це Театр молоді, де я працювала. Безумовно, кінотеатр імені Довженка, де я починала працювати, як режисер масових дійств під керівництвом Людмили Зеленюк.
— А в якій кімнаті гуртожитку ви жили під час навчання у ЗНУ і в якому році його закінчили?
— Закінчила у 2005 році. Жила на Залізничній, 24, це гуртожиток № 4, на восьмому поверсі, у кімнаті 805.
«Слава мій кум»
— Запам’ятала, що коли у 2020 році ви приїздили на фестиваль ЗIFF, то дуже дружньо спілкувалися з відомим запорізьким істориком і кіборгом В’ячеславом Зайцевим, якого, на жаль, вже немає. Що вас пов’язувало?
— Ми знайомі з часів університету, Слава мій кум. Напевне, це мій найболючішій спогад стосовно Слави. Тому, що я досі не була на його останньому місці перебування, на могилі, я збираюся відвідати її (інтерв’ю відбувалось у день відкриття кінофестивалю. — Ред.).
Чотири роки тому, коли я приїздила на ЗIFF і Слава приходив у кінотеатр імені Довженко, він запропонував поїхати на Хортицю і зробити екскурсію. І на жаль, я не змогла потрапити. Це був останній раз, коли я бачила Славу (ледь стримує сльози Ольга Кіяшко. — Ред.).
Думаю, що цьому місту дуже пощастило, що в нього є такий символ, талісман, Герой. А мені дуже пощастило, що я його знала і буду пам’ятати. І я вважаю, що так вважливо, що у місті увіковічили пам’ять про Славу, назвавши його ім’ям вулицю.
— Поділіться, будь ласка, студентськими спогадами про Вячеслава. Як ви познайомились?
— Слава вчився на історичному факультеті. і був старшим. Коли я була на першому курсі, то він — на п’ятому. У нас були дуже теплі приязні стосунки.
Як познайомились? Слава любив смаколики. Він жив у третьому гуртожитку, а ми в четвертому. Він приходив в наш гуртожиток й постійно ходив по знайомих, і його пригощали чимось смачненьким — солодощами, чайком, варениками.
Я жила у кімнаті з його одногрупницею Юлею Волковою. До речі, дитинку Юлі ми зі Славою й хрестили. Й Слава заходив поспілкуватись і попоїсти, так і познайомились. Він знав, що ми постійно додому мотаємось, торби зі смаколиками привозимо. «Показуйте, будемо дегустувати». Славочка не так часто в Енергодар їздив.
— Можливо ви щось таке фірмове готували, що подобалось Вячеславу?
— Подобались вареники з картоплею, пельмені. Правда їх готувала не я, а моя мама, а я привозила з Марганця, де раніше жила і я.
Зараз моя мама в Києві, в Марганці небезпечно… Втім, скрізь небезпечно.
— Як ви не побоялися приїхати на фестиваль у Запоріжжя?
— Знаєте, мене відмовляли й мама боялася мене відпускати. Й колеги відмовляли. Тому що в мене новий проєкт «Жіночий лікар. Нове життя-2». Ми не дознімали його, зйомки ще продовжуються. Й в мене там суттєва роль впродовж всіх 40 серій. (Ольга Кіяшко грає лікарку Марту Хижняк. — Ред.). І оскільки є необхідність дознімати проєкт, звичайно за кожного актора переймаються.
Але для мене не стояла питання їхати або ні. Тому що цього року на фестивалі проводили конкурс Слави Зайцева (на найкращий кіносценарій про Запорізький край. — Ред.) і я обов’язково мала бути.
20 серій знімалась з поламаною ногою
— Чому, на вашу думку, серіал «Жіночий лікар. Нове життя» такий популярний?
— Можу сказати, в чом феномен цієї стрічки. Медики, які дивляться серіал, знаходять свої ляпи. Але це стрічка не про медиків. Це серіал про боротьбу, про бажання народжувати, про віру в те, що життя триває і має бути так.
— Як ви потрапили в цей серіал?
— У мене взагалі хороша історія з компанією FILM.UA. І оскільки це не першій мій проєкт з цією кінокомпанією, я починала з «Чергового лікаря», то мене запросили на кастинг на конкретного персонажа в серіалі «Жіночий лікар. Нове життя». Я не знаю, скільки ще було претендентів на цю роль, ми не перетинались. Мене затвердили.
Взагалі проби проходити нелегко. Ти наживо працюєш з партнером, сидять режисери, сценаристи, продюсери й кожен хоче побачити щось своє. А в тебе є своє бачення образу. І інколи ці три абсолютно не перетинаються і вам разом треба знайти щось одне єдине, що об’єднає всіх і виведе цього персонажа в правильну точку. Це складно.
— Але ви пройшли.
— В моєму житті було стільки проб, які я не пройшла. Будь-яка проба й помилка, навіть, якщо не затвердили, це робота над собою, зріст.
— Що було найскладнішим для вас в ролі Марти Хижняк?
— Медична термінологія. На майданчику жорстко контролюють текст. То ти маєш слово в слово, до ком, його вивчити. Це буває інколи складно. Коли ти в процесі руху або операції не так скажеш слово, треба перезнімати. А тут у тебе кров, розкритий пацієнт — в лапках, звичайно, бо це кіно.
— Були на зйомках серіалу «Жіночий лікар. Нова історія» незвичайні випадки?
— На одному з майстер-класів в репетиційному залі, де я тренувалась, мені на стопу впала батарея і я замалу ногу. А це період активних зйомок. І всі 20 серій, близько дванадцяти тижнів, я знімалась з поламаною ногою без гіпсу, без нічого, бо це потрапляло в кадр.
Еластичний бинт ставав у пригоді, але впродовж дня нога набрякала, і доводилося займати лежаче положення в перервах між сценами. В кадрі намагалася не шкутильгати, а всі партнери навколо мене повільно ходили.
Це був критичний випадок. Тоді в Києві вимикали світло, а я живу на 25 поверсі.
Але не нога мені запам’ятається на зйомках на все життя. А 2 кг 800 г живої ваги дитинки, якій три дні, яку я тримала на витягнутих руках.
— Як же батьки погодились на зйомки?
— В пологових будинках Києва є оголошення, що набирають маленьких акторів на наш серіал. Батьки побачили оголошення і зателефонували.
— Скільки триває робочий день на зйомках?
— 12 годин — з 8 ранку до 8 вечора. Можуть раніше відпустити. Але не затримують.
«Обожнюю нашу запорізьку акторську школу на майданчику»
— У «Жіночому лікарі» ви працюєте з актором Андрієм Ісаєнком із Запоріжжя.
— Так, у серіалі він мій підлеглий, працює у моєму відділенні.
— Не знаєте, чому він не приїхав на фестиваль?
— Він на зйомках. І в Андрія зараз в театрі запустився дуже цікавий проєкт, «Отелло», де він грає головну роль.
— І як вам зніматися з Андрієм Ісаєнком?
— Обожнюю нашу запорізьку акторську школу на майданчику, я її одразу відчуваю. (Андрій Ісаєнко теж закінчив ЗНУ. — Ред,). База, яку дають наші викладачі, дуже якісна. Тому мені подобається.
Подобається і з Богданом Рубаном зніматись, він теж з нашого університету, вчився у моїх викладачів. Мені подобаються й студенти Геннадія Фортуса.
Андрій Ісаєнко і Богдан Рубан — вони гнучкі, чують тебе, імпровізують. У них дуже гарно працює фантазія, вони винахідливі.
«Падала з машини, бігала, стріляла, ловила злочинців, влаштовувала бійки»
— У вас безліч ролей. Яку вважаєте найголовнішою для себе?
— З урахуванням того, що можна викреслити половину, тому що там були російськомовні проєкти, вважаю, що найголовніша моя роль — яку я ще не зіграла.
А з тих, які вперше заявили про мене вголос, це «Dzidzio Перший раз» (роль Лесі). Тому ще це була зіркова команда, такий знаний проєкт, повнометражний фільм. А повнометражний фільм для актора — це вагомий внесок у кар’єру.
— А роль у якому серіалі найголовніша для вас?
— Скажу, яка найскладніша — у «Історії одного злочину». Це серіал, де я особисто виконувала всі трюки, падала з машини, бігала, стріляла, ловила злочинців, влаштовувала бійки, набивала сінці. Але, слава богові, нічого не зламала, на відміну від «Жіночого лікаря» (посміхається). Ми працювали по 20 годин й більше, і фактично кожного дня.
«Це співпадіння переслідує мене все моє творче життя»
— В Україні є акторка, майже з таким же ім’ям, як ви — Ольга Кияшко або Жуковцова-Кияшко. Глядачі вас не плутають?
— Це співпадіння переслідує мене все моє творче життя. І ми нарешті з нею перетнулися на Одеському міжнародному кінофестивалі цього року і стали в один кадр. А є ще Сергій Кияшко, який працює в Театрі на лівому березі разом з Андрієм Ісаєнком. Нам трьом постійно приписували різні родинні зв’язки.
Коли я вступала у ЗНУ на перший курс, то Оля була на другому, вона у Фортуса навчалась, і я сказала їй: «Коли ми будемо працювати з тобою в одному театрі треба буде псевдоніми брати» — «Я не буду брати псевдонім» — «І я не буду». І у запорізькому Театрі молоді нас називали Ольга Віталівна й Ольга Володимирівна.
Потім в Ольги було подвійне прізвище. Але мені здається, що другу частину вона вже прибрала, тому, що вона розлучилась.
А взагалі у нас різні амплуа.
— Як вам вдається підтримувати гарну форму?
— Я ж живу на 25 поверсі і постійно бігаю на перший і на останній поверх пішки — 500 сходинок вверх, 500 — вниз, кілька разів вдень. І коли ти в знімальному процесі, ти не встигаєшь поїсти. Ти один раз в день їси і ти постійно на майданчику. Раніше займальась кік-боксінгом, зараз на це не вистачає часу. П’ю багато води — близко 3 литрів в день.
Читайте також: Зірка серіалу «Жіночий лікар», актор Андрій Ісаєнко розповів про життя у Запоріжжі
…Ольга Кіяшко також поділилась, що скоро на «1 + 1» вийде ще один новий серіал з її участю:
— Проєкт буде називатись «Ключі від правди». Там я граю покоївку і ця роль абсолютно протилежна ролі Марти Хижняк із «жіночого лікаря».
Ми писали, що у новому сезоні серіалу «Скажені сусіди» з’явиться актриса Ольга Сумська.
Фото автора, Вячеслава Лавринця, зі сторінки Ольги Кіяшко у фейсбуці
