Військові понад десять місяців передавали координати для дронів та артилерії
У пресслужбі 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле» розповіли історію двох військовослужбовців, які провели в оточенні понад десять місяців. Весь цей час вони залишалися на позиціях у Плавнях на Запорізькому напрямку та допомагали українським підрозділам знищувати противника.
Читайте також: Рекорд на Запорізькому напрямку: один екіпаж збив понад 60 російських «Молній» за день (відео)
Після повернення із завдання на них чекали звичні для більшості людей речі — гарячий душ, чистий одяг та медичне обстеження. Водночас самі військові згадують не лише складні моменти, а й побутові історії. Зокрема, жартують про власну польову кухню та так звані «ліниві пельмені», які готували з макаронів і тушонки.
Один із захисників — Ігор із Івано-Франківська. До початку повномасштабної війни він працював будівельником у Польщі. Згодом повернувся до України, а навесні 2025 року був мобілізований. Після проходження підготовки отримав завдання на Запорізькому напрямку.
За словами військового, їхня робота полягала у постійному спостереженні за ситуацією навколо позицій. Вони передавали інформацію по рації та допомагали коригувати роботу дронів, артилерії й мінометних розрахунків.
Разом з Ігорем службу ніс Андрій із Луганщини. До війни він працював електриком на Алчевському металургійному комбінаті. Воює чоловік із 2023 року. Під час тривалого бойового виходу на нього чекала важка звістка — у березні в окупації помер його батько.
«Це сталося у березні, а повернувся я у червні. Хоча навіть якби не був на позиціях, усе одно не зміг би потрапити на похорон. Росіяни забрали й цю можливість».
Як зазначається, військові постійно підтримували зв’язок зі своїм командиром. Щоночі отримували необхідні речі з тилу — воду, батареї для рацій та продукти. Також могли замовляти додаткові інгредієнти для приготування їжі.
Про те, що територія навколо вже давно позначена на мапі DeepState як окупована, вони лише здогадувалися. Російські штурмовики переховувалися у підвалах, а спроби наблизитися до позицій українських бійців завершувалися ударами малої авіації 128-ї бригади.
Найскладнішим, за словами військових, став вихід із позицій після завершення завдання. Попри втому, вони вирішили пройти весь маршрут за один день. Після цього на них чекала швидка евакуація квадроциклами через небезпечну ділянку фронту.
Зараз Ігор та Андрій проходять лікування і відновлення. Попереду в них відпустка, а згодом вони продовжать службу у логістичних підрозділах.
Раніше ми писали, як командир «Бумер» із побратимами вистояв 150 днів в оточенні
