За інформацією: Суспільне Запоріжжя.
Тетяна Сажнєва, жителька Запоріжжя, котра втратила руку під час російського обстрілу. Суспільне Запоріжжя
Тетяна Сажнєва під час реабілітації. Суспільне Запоріжжя
За словами Тетяни, морально прийняти нову реальність було непросто. Втім поступово вона почала відновлювати навички та вчитися робити звичні речі по-новому.
"За той час, що була без протеза, перейшла на ліву руку. Ще коли була в лікарні, діти мені одразу принесли прописи і розмальовки. І я ось так почала, тренуватись. Зараз вже пишу лівою рукою, ріжу — на ліву".
Адаптація до побуту після ампутації. Суспільне Запоріжжя
Тетяна отримала два протези — функціональний і косметичний. Але користується ними за потреби, адже рука досі болить.
"Протези обидва отримала безкоштовно, ніяких відмов. Мені спочатку дали лайнер, я і зараз його ношу. Він зручний мені".
Адаптація до побуту після ампутації. Суспільне Запоріжжя
Нині жінка намагається вести побут однією рукою. Каже: допомагає підтримка дітей та чоловіка.
"Без руки, звісно, погано. Мені чоловік багато допомагає. В лікарні ж я довго була, у травматології та реабілітації, там все обладнано. Ліжка спеціальні зручні, поручні усюди. А вдома — адаптуюсь. Десь натягнула щось як тримач собі, десь за трубу можу потриматись".
Адаптація до побуту після ампутації. Суспільне Запоріжжя
У побуті Тетяні допомагають різні прилади, як-то кухонна дошка або стілець для душу. Деякі речі вона намагається знаходити самостійно в магазинах, аби полегшити виконання щоденних справ, однак каже, таких пристосувань для людей після ампутацій небагато.
"Наприклад, тарілка глибока, ковшик, каструлька, щоб ручки були більше, зручніше. Я вдома помітила як маленька ручка — мені вже незручно її брати. Треба, щоб спеціальні курси і занятті були. Щоб показували, як ще можна адаптувати побут, речі повсякденні. Як їх зробити зручніше, як користуватися ними. Щоб вчили таких людей, як я".
Адаптація до побуту після ампутації. Суспільне Запоріжжя
Подібні пристосування для людей з ампутаціями нині розробляють українські підприємці. Один із них — Гліб Бєшкарєв. Свій проєкт він започаткував завдяки програмі підтримки від банку та фонду Київської школи економіки.
"Наш проєкт орієнтований на допомогу цивільним та військовим, які постраждали від війни і зазнали ампутацій. Зараз в Україні, на жаль, дуже вузько представлений ринок ретерапевтичних засобів, які полегшують побут, дозволяють людині, що зазнала ампутацій, внаслідок війни, або інших причин — наприклад хвороб, бути самостійними у побуті".
Гліб Бєшкарєв, підприємець. Зі сторінки Instagram Гліба Бєшкарєва
Команда Гліба створює адаптивні прилади, які допомагають виконувати звичні побутові дії.
"Станом на зараз ми виготовляємо адаптивну кухонну дошку, яка дозволяє використовувати її однією рукою в парі з протезом або просто одним протезом. Виготовляємо силіконові тримачі на різні предмети, які полегшують хват. Тому що окрім випадків ампутацій, є ще випадки слабкого хвату".
Адаптивні прилади для людей, котрі втратили кінцівки. Зі сторінки Instagram Гліба Бєшкарєва
Адаптивні прилади для людей, котрі втратили кінцівки. Зі сторінки Instagram Гліба Бєшкарєва
Прилади виготовляють за допомогою 3D-друку та тестують разом із людьми, які мають ампутації, щоб адаптувати їх до реальних потреб. Однак попит на подібні пристрої в Україні лише формується.
"Дошка, виготовлена з пластику, без додаткових фіксаторів, імпортована, наприклад, з Норвегії, в Україні коштує 1800 грн. Дошка, аналогічна до нашої, куплена закордоном, без податків, без розмитнення, коштує, якщо я не помиляюсь 3 тисячі гривень".
Адаптивні прилади для людей, котрі втратили кінцівки. Зі сторінки Instagram Гліба Бєшкарєва
Придбати подібні пристосування самостійно можуть не всі. Під час реабілітації у лікарні пацієнти безоплатно можуть отримати лише частину допоміжних засобів — зокрема крісла колісні, милиці, палиці, крісла для ванни, приліжкові туалети або функціональні ліжка, розповідає заступниця начальника управління соціальної підтримки Лілія Примушко.
"Це державний бюджет, і фінансується Запорізьким відділенням фонду осіб з інвалідністю. У разі ампутації, якщо це верхня або нижня кінцівка, навіть без наявності інвалідності ми можемо видати протез. Далі всі приладдя можна отримувати вже після становлення групи інвалідності. Для цього треба звернутись до сімейного або до лікаря за фахом, вони дають направлення до експертної команди (мультидисциплінарної) — отримується там витяг і рекомендації до індивідуальної програми реабілітації."
Лілія Примушко, заступниця начальника управління соціальної підтримки. Суспільне Запоріжжя
Управління соціальної підтримки населення Департаменту соціального захисту населення. Суспільне Запоріжжя
Звернутися по допоміжні засоби можуть люди з інвалідністю різного походження — як внаслідок захворювань, так і через війну чи з дитинства.
"Ми можемо на прийомі людині показати каталог. Вона обирає виріб, підприємство, самостійно звертається до нього. Спочатку їй доставляють виріб, підписують акт, а тоді фонд захисту осіб з інвалідністю сплачує самому підприємству. Орієнтовно 2 місяці, з моменту подачі заявки", — розповідає Лілія Примушко.
Каталог допоміжних засобів реабілітації, з якого пацієнти можуть обрати необхідні вироби. Суспільне Запоріжжя
Каталог допоміжних засобів реабілітації, з якого пацієнти можуть обрати необхідні вироби. Суспільне Запоріжжя
Водночас деякі побутові речі, які можуть полегшити життя людям після ампутацій, не входять до переліку забезпечення, розповідає завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини Дарина Пруденко:
"Адаптивний посуд, яким можуть люди користуватись, частіш за все виготовляється індивідуально. Такого, щоб було масове виробництво — немає. Частіш за все ерготерапевти у відділенні можуть адаптувати столові прибори, і видати пацієнту".
Дарина Пруденко, завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини обласної лікарні. Суспільне Запоріжжя
Адаптивний посуд для людей, котрі втратили кінцівки. Суспільне Запоріжжя
Адаптивний посуд для людей, котрі втратили кінцівки. Суспільне Запоріжжя
У Запорізькій області люди, які отримали травми внаслідок російської агресії, також можуть отримати підтримку з обласного бюджету, розповідає директорка департаменту соціального захисту населення Запорізької ОВА Світлана Лисенко.
"Люди, що були госпіталізовані, звернулися за допомогою до медичних установ — мають право отримати на відшкодування з обласного бюджету. У нас є 2 види такої допомоги. Це екстрено-кризова, і додаткова. Екстрено-кризова складає в розмірі 20 тисяч гривень. Це легкі та середньої тяжкості мінно-вибухові травми. Якщо внаслідок лікування у людини встановлюється більш стійке порушення здоров’я, вона має змогу отримати додаткову компенсацію — 30 тисяч грн до тих 20".
Світлана Лисенко, директорка департаменту соціального захисту . Суспільне Запоріжжя
За словами посадовиці, допомога надається за заявою людини або її законного представника після підтвердження факту поранення та подання визначеного переліку документів.
"У нас в переліку таких документів є підтвердження СБУ. Тому що є випадки шахрайства. Органи Служби безпеки України підтверджують, що саме за цією адресою були наслідки російської агресії".
Також у департаменті зазначають, що через велику кількість звернень щодо допоміжних засобів пересування часто доводиться залучати благодійні організації.
"Наша програма цільова не включає допомогу саме в пересувних засобах. Якщо звернення надходить до соцзахисту — намагаємося розглядати з благодійним сектором. В інших випадках, в нас є департамент охорони здоров’я, в яких є свої програми, які функціонують незалежно від департаменту соціального захисту населення".
Як оформити виплати
Оформити виплату можна, звернувшись до органів соціального захисту за місцем проживання. У разі необхідності соцпрацівники самостійно контактують із лікарнями та допомагають із підготовкою документів. Гроші надходять на банківський рахунок постраждалого протягом тижня з моменту подання повного пакету документів. Якщо поранення отримала дитина або недієздатна особа, заявку на допомогу подають її батьки або законні представники.
Якщо людина отримала смертельне поранення або загинула внаслідок обстрілу, з обласного бюджету також покриваються витрати на її поховання.
Які документи необхідні
- копія документа, що посвідчує особу громадянина України;
- копія реєстраційного номера облікової картки платника податків; копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від УСБУ в Запорізькій області, в якому зазначено, що особа дійсно постраждала внаслідок ворожих обстрілів країною-агресором території Запорізької області;
- виписки із медичної картки стаціонарного хворого, який отримав травму; копія свідоцтва про народження дитини (у разі необхідності);
- копії документів, що підтверджують повноваження законного представника у разі подання заяви законним представником;
- копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для зазначеної категорії осіб);
- реквізити особового банківської рахунку.
