У нашому місті відбувся щорічний патріотичний забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України»
Понад 1000 мешканців Запорізької області долучилися до щорічного патріотичного забігу «Шаную воїнів, біжу за Героїв України». Акція відбулася на острові Хортиця та стала символом вдячності та пам’яті про тих, хто віддав життя за свободу і незалежність України. Про це повідомили на сайті ЗОДА.
Читайте також: У запорізькому музеї створюють сенсорний меморіал — для вшанування пам’яті запрошують долучитись родини захисників
Щорічний патріотичний забіг вперше пройшов у 2018 році. Він був присвячений Герою російсько-української війни Олексію Дурмасенку. Ініціаторами події став батько загиблого «кіборга» Олег Дурмасенко. За вісім років акція значно розширила масштаби й сьогодні об’єднує українців у 40 країнах світу, де люди виходять на старт із іменем Героя на грудях.
У ЗОДА розповіли, що під час забігу потрібно зробити відео або фото й опублікували з хештегом #БіжуЗаГероя_2025 та #забіг2025, щоб показати свою підтримку та вшанувати полеглих Захисників. Бігуни мали змогу самостійно обрати дистанцію – 2, 5 або 10 км. На футболках у кожного – номери з іменами Героїв, які пожертвували своїм життям заради Батьківщини.
«Учасниками стають військові, ветерани, волонтери, молодь та цілі родини, які виходять на дистанцію разом. Хтось біжить уперше, хтось долучається вже кілька років поспіль, але кожен із них об’єднаний спільним почуттям — вдячністю тим, хто віддав життя за Україну», — зазначили у Національному заповіднику «Хортиця».
Участь у забігу пам’яті «Шаную воїнів, біжу за Героїв України» взяла шеф-редакторка сайта zprz.city Антоніна Фролова. Вона розказала, що на Хортиці люди бігли на дистанцію 10 км. Ті, у кого була дистанція 2 або 5 км самі обирали маршрут. Антоніна з родичами обрали для патріотичного забігу Набережну. Вона пробігла 5 км.
«Я бігла за хлопця, якого навіть не знала. Колись писала про нього некролог і ледь не заплакала — тоді мене вразило: йому було лише 22. Майже дитина.
І я думаю: завдяки таким «дітям» я прокидаюся вранці, п’ю каву у гарних закладах, працюю, тренуюся, сміюся, живу свої звичайні будні й свята.
Поки вони віддають своє життя — ми маємо наші ранки, ночі й дні.
Віддати шану й пам’ятати — це найменше, що можна зробити. І для цього не обов’язково мати особисті історії чи власну втрату.
Достатньо просто не забувати, кому завдячуємо своїм життям», — поділились Антоніна Фролова.
Запорізька журналістка, власкор Укрінформу Ольга Звонарьова також розповіла на своїй сторінці у фейсбуці про воїна, за якого вона бігла:
«Вирішила бігти за Василя Прокопенка. Своє життя він присвятив дитячо-юнацькій спортивній школі «СПАС», був тренером-викладачем.
У перший день повномасштабного вторгнення Василь добровольцем пішов до військкомату та був розподілений до лав 110-ї окремої бригади ТРО. Під час виконання бойових завдань на Харківському напрямку підрозділу треба було зайти на вогневі позиції та утримувати їх. Василь пішов. Як казали побратими, не роздумуючи.
Позиції були під постійним вогневим тиском ворога. Впродовж п’яти діб групу, у складі якої був і Василь, не могли змінити.
17 травня 2024 року близько 4:30 ранку під час чергового штурму росіян військовий отримав важке поранення. Про це було передано по рації. Медична евакуація мала відбутись ввечері, але близько 18:00 побратими почули по рації, що Василь — «на щиті».
Бойові товариші намагалися винести його тіло, однак потрапили під мінометний обстріл.
Думаю, якби Василь був з нами, то точно би взяв участь у такому заході. Спробувала сьогодні бути його ногами».
Організатор Всеукраїнського забігу Міністерство у справах ветеранів України у співпраці з Міністерством молоді та спорту України за підтримки керівництва області.
Ми писали, що у Запоріжжі з’явилась нова меморіальна локація — вона присвячена українським захисникам, які досі не повернулись додому.
